ТЕМАТИКА АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНАХ ДЖ. К. РОУЛІНГ ПРО ГАРРІ ПОТТЕРА

Анотація

Одним із актуальних питань сучасної лінгвістики є дослідження авторських неологізмів, адже мова вважається живою динамічною системою, яка постійно розвивається,

змінюється, а мова художньої літератури є багатим джерелом, яке слугує основою для вивчення   цих   змін.   За   основу   в   нашій   роботі   взято   визначення,    запропоноване  О. О. Селівановою, за яким неологізм – це слово чи сполука, використані мовою в певний період на позначення нового або вже наявного поняття або в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями мови. Неологізми належать до пасивного словникового складу мови, але з часом засвоюються нею й переходять до загальновживаної лексики, утративши свій статус неологізма. Так, цикл романів про Гаррі Поттера вирізняється термінологією Дж. К. Роулінг, яка є новаторська та унікальна, що слугує особливістю ідіостилю авторки. Метою статті є виявити тематичні особливості вживання авторських неологізмів у романах Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера. Методами дослідження є: теоретичні загальнонаукові методи (узагальнення, індукції та дедукції); емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез, моделювання, системний метод та метод класифікації); метод лінгвістичного спостереження та опису. Проведений аналіз засвідчив, що найпродуктивнішим способом творення авторських неологізмів у романах Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера є словоскладання, оскільки в основі словоскладання стоїть принцип мовної економії. Тематика авторських неологізмів у романах Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера є широкою, адже вони вживаються для позначень побутових реалій: магічні предмети, їжа та напої, грошові одиниці, назви навчальних дисциплін у Гогвортсі, свята та ігри тощо. Авторськими неологізмами є також слова, які позначають етнографічні й міфологічні реалії: етнічні і соціальні спільноти та їх представників; божества, казкові  істоти. До авторських неологізмів у романах Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера також належить лексика, що називає реалії світу і природи: тварини та рослини, ономастичні реалії

– це антропоніми: студенти, викладачі, а також топоніми: закляття. Закляття умовно можна розділити на дві групи: закляття, в яких використані латинські слова; закляття, в яких використана рідна мова чарівника. Перспективи подальших досліджень простежуються у лексико-семантичному та стилістичному аналізі оказіоналізмів творів письменниці, як в окремо взятих творах, так і у здійсненні комплексного аналізу авторських неологізмів Дж.  К. Роулінг.