ЛІНГВІСТИЧНА ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІМПЕРІЇ У РОМАНІ Р. Ф. КВАН “ВАВИЛОН”

Анотація

Стаття присвячена переосмисленню природи перекладу у контексті постколоніальної критики на прикладі роману Р. Ф. Кван “Вавилон”. Актуальність дослідження зумовлена як новизною твору, так і його резонансністю для сучасного європейського гуманітарного дискурсу, в якому проблеми колоніалізму, влади та культурної залежності набувають особливого значення.

У роботі простежено, яким чином переклад у романі виходить за межі суто лінгвістичної практики і постає як ключовий механізм формування та підтримки імперської системи. Продемонстровано, що мовні ресурси та перекладацькі компетенції функціонують як стратегічний капітал, який забезпечує економічне й політичне домінування метрополії. Особлива увага приділена  трансформації образу перекладача. На початку роману це образ традиційного філолога-лінгвіста, зосередженого на нюансах смислів. Однак, він еволюціонує до образу бунтівника, який усвідомив свою роль у владних відносинах й намагається зруйнувати систему зсередини. Доведено, що усвідомлення цієї ролі стає передумовою формування критичної, постколоніальної свідомості персонажів.

Проаналізована й символіка Вавилону як простору знання, що водночас виступає інструментом експлуатації, де наука і переклад невіддільні від колоніального проєкту. Символічним фіналом роману постає руйнування Вавилонської вежі, яке інтерпретується як радикальний акт деконструкції імперської системи та знання, що її підтримує. Окремо розглянута еволюція головного героя як процес етичного самовизначення, що завершується переходом від співучасті до супротиву. Виявлено, що переклад у цьому контексті набуває амбівалентного характеру: він може як відтворювати імперські структури, так і підривати їх. У підсумку обґрунтовано, що роман пропонує розглядати мову як поле політичної боротьби, де вирішується питання контролю над ресурсами та значеннями.