Наукові підходи до вивчення ролі сучасних технологій у міжнародних відносинах
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2024.15.155-170Ключові слова:
технології, нейронні мережі, штучний інтелект, ухвалення рішень, міжнародні відносини, теорія міжнародних відносин, цифрове перетворення публічної сфериАнотація
Останнє десятиліття відзначилося численними технологічними «квантовими стрибками», що водночас вплинули і на міжнародну політику, і на її наукову інтерпретацію. Сучасні дискусії стосовно того, як включати технологію до аналізу міжнародних відносин, виокремлюють три великі взаємопов’язані тенденції. Перша тенденція полягає в критичному перегляді поширеного технологічного детермінізму та «винесення» технології за дужки як окремої змінної. Друга тенденція відображається у посиленому зверненні до концептів техніко- й науково-соціологічного характеру. Третя тенденція полягає у методологічному зсуві в напрямку якісно-емпіричних польових досліджень.
У цій статті пропонується розглядати суспільні виклики, зумовлені штучним інтелектом, із позиції дослідження довгострокових ліній соціотехнічної трансформації, аби припустити, які зміни можуть випливати із «використання» цих технологій суспільством. На відміну від переважних нині соціально-наукових обговорень, що концентруються на короткочасних ефектах і ризиках, ми орієнтуємося на процеси нормалізації штучного інтелекту у тривалій перспективі. Подібно до інтеграції механічного вимірювання часу в повсякденне життя, цей процес відбуватиметься як (досить конфліктна) взаємодія між технічними можливостями та очікуваними соціальними наслідками. Далі основна увага буде приділена царині суспільної самоорганізації, тобто демократичним практикам.
Завантажити
Посилання
The Whitehouse (2016) The Administration’s Report on the Future of Artificial Intelligence. https://obamawhitehouse.archives.gov/blog/2016/10/12 /administrations-report-future-artificial-intelligence
Scott B., Heumann S., and Lorenz P. (2018) Artificial intelligence and foreign policy. Stiftung Neue Verantwortung Policy Brief. https://www.stiftung-nv.de/sites/default/files/ai_foreign_policy.pdf
BABAJIDE A. J. (2024) Transformative role of artificial intelligence in global communication: minimising misinformation, disinformation, cultural diversity and fostering global understanding. https://journals.lasued.edu.ng /index .php/LAJOCSE/article/view/97/103
Mazarr M.J. et al. (2018) Understanding the Emerging Era of International Competition: Theoretical and Historical Perspectives. Santa Monica, CA: RAND Corporation. https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR2726.html
Kurbalija J (2017) The impact of (big) data on geopolitics, negotiations, and the diplomatic modus operandi. Diplo blog, 19 May. 39. https://www.diplomacy.edu/blog/impact-big-data-geopolitics-negotiations-and-diplomatic-modus-operandi
German Federal Government (2018) Artificial Intelligence Strategy. https://www.ki-strategie-deutschland.de/home.html
Heumann S. (2018) Nationale KI-Strategien in EU und USA: Wie positioniert sich die KI-Enquete? https://www.stiftung-nv.de/sites/default/files/folien _heumann_ki_enquete.pdf
Strategic Council for AI Strategy (2017) Artificial Intelligence Technology Strategy, https://www.nedo.go.jp/english/activities/ZZCA_100014.html
United Nations (2018) UN Secretary-General’s Strategy on New Technologies. http://www.un.org/en/newtechnologies/images/pdf/SGs-Strategy-on-New-Technologies.pdf
Friend T. (2018) How frightened should we be of A.I.? The New Yorker, 14 May. https://www.newyorker.com/ magazine/2018/05/14/how-frightened-should-we-be-of-ai
Bjola C. (2021) Trends and Counter-Trends in Digital Diplomacy. https://www.swp- berlin.org/publications/products/arbeitspapiere/WP_Diplomacy 21_No18_Corneliu_Bjola.pdf
Wagner D. and Furst K. (2018) AI and the international relations of the future. International Policy Digest blog, 12 August. https://intpolicydigest.org/2018 /08/12/ai-and-the-international-relations-of-the-future
Brown J. & Lorenz P. (2017). The Future of Work and the Trans-Atlantic Alliance. Bertelsmann Foundation North America, Washington, D.C. and Stiftung Neue Verantwortung, Berlin. Available at: https://www.stiftung-nv.de/sites/default/files/the_future_of_work_the_trans.pdf.
König P. D. & Wenzelburger G. (2021), Between technochauvinism and human‑centrism: Can algorithms improve decision‑making in democratic politics?, https://link.springer.com/article/10.1057/s41304-020-00298-3
