ПОДВІЙНА АДРЕСАЦІЯ ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ПРОБЛЕМА В МУЛЬТИМОДАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ)

Анотація

У статті досліджено феномен подвійної адресації в анімаційних фільмах як одну з ключових перекладацьких проблем сучасного аудіовізуального перекладу. Визначено, що анімаційний фільм функціонує як полікодовий текст, орієнтований одночасно на дитячу й дорослу аудиторію, що зумовлює багаторівневу організацію гумору, алюзій, культурних маркерів, інтертекстуальних сигналів і прагматичних ефектів. Обґрунтовано, що в умовах локалізації перекладач має не лише відтворити зміст оригіналу, а й забезпечити баланс між доступністю для дитячого глядача та збереженням додаткових смислових шарів для дорослого реципієнта. У роботі проаналізовано основні перекладацькі стратегії, застосовувані для відтворення подвійної адресації в українських локалізаціях анімаційних фільмів, зокрема адаптацію, компенсацію, прагматичне підсилення, часткову нейтралізацію та креативну трансформацію. Особливу увагу приділено проблемам перекладу гри слів, культурних реалій, прецедентних феноменів і реплік із подвійним прагматичним навантаженням. На основі теоретичного узагальнення та аналізу показових прикладів доведено, що адекватна передача подвійної адресації є важливим критерієм якості локалізації анімаційного продукту, оскільки саме вона забезпечує збереження функціональної багатошаровості тексту та повноцінне сприйняття фільму різними віковими групами.