МЕТАФОРИЗАЦІЯ ТЕРМІНІВ У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2026.858-859.86-97Ключові слова:
детермінологізація, медійний дискурс, концепт, концептуальна метафора, фреймова семантика, термін, німецька пресаАнотація
У статті досліджено процеси метафоричного переосмислення термінологічної лексики в сучасному німецькому медійному дискурсі. Метою розвідки є опис закономірностей метафоричного вживання термінів у рамках когнітивно-інформаційного підходу. Матеріалом слугували понад 500 метафоризованих термінів, виявлених у провідних німецьких виданнях (Die Zeit, SZ, FAZ, Die Welt, Der Spiegel) за 2022–2025 роки. Для досягнення поставлених завдань застосовано методи металінгвістичного та контекстологічного аналізу, класифікації й систематизації мовного матеріалу, а також статистичний метод для визначення частотності метафоричних моделей у різних тематичних сферах.
Метафоризовані терміни розглядаються як когнітивні моделі концептуалізації соціально-політичної та економічної дійсності. У дослідженні виокремлено макро- і мікромоделі метафоризації з фреймово-слотовою структурою. Детально проаналізовано три найчастотніші макромоделі: «Політика, економіка, суспільне життя – це видовище», «Політичне, економічне та суспільне життя – це війна» та «Політичні, економічні й суспільні проблеми – це хвороби». Виявлено суттєві відмінності в частотності моделей залежно від тематичної сфери: у політичній домінує видовищна метафора (27%), в економічній – медична (27%), тоді як у соціокультурній сфері досліджувані моделі представлені більш збалансованою.
Встановлено, що детермінологізація характеризується поєднанням спеціального характеру термінологічної інформації з образністю метафори, що забезпечує точність номінації та посилює прагматичний вплив на читача. Термінологічне значення, залишаючись активним у контексті метафори, робить її особливо придатною для медійного дискурсу. Приблизно 100 виявлених метафор не зафіксовані в сучасних словниках німецької мови, що свідчить про динамічний характер метафоричної картини преси. Результати підтверджують, що метафоризація термінів є не лише стилістичним прийомом, а й когнітивним механізмом структурування знання та формування концептуальної картини світу в медійному дискурсі.
Завантажити
Посилання
A Cognitive Linguistics View of Terminology and Specialized Language. (2012). Ed. by P.B. Faber. Berlin, Boston: De Gruyter, 2012. 307 S.
Ankersmit F.R. (1993). Metaphor in political theory. Knowledge and language. Springer Dordrecht, 1993.
Black, M. (1955). Metaphor. Proceedings of the Aristotelian Society, New Series, Vol. 55. 1954–1955. P. 273–294.
Blumenberg H. (1997). Paradigmen zu einer Metaphorologie. 8. Aufl. Berlin: Suhrkamp, 1997. 199 S.
Burger H., Luginbühl M. (2014). Mediensprache. Eine Einführung in Sprache in Kommunikationsformen der Massenmedien. 4. Aufl. Berlin (u.a.): de Gruyter, 2014. 532 S.
Davidson D. (1978). What Metaphors Mean. Critical Inquiry, Vol. 5, No. 1, 1978. P. 31–47.
Euchner W., Rigotti F., Schiera P. (1993). Die Macht der Vorstellungen. Die politische Metapher in historischer Perspektive. Berlin: Duncker & Humblot, 1993. 410 S.
Boas Н.С., Ruppenhofer J, Baker C.F. (2025). FrameNet at 25: Results and Applications. International Journal of Lexicography, Volume 38, Issue 2. 2025. P. 159–189.
Glucksberg S., McGlone M. (2001). Understanding Figurative Language: From Metaphor to Idioms. Oxford: University Press, 2001. 134 p.
Kiyko Y. (2020). Medientexte aus fraktaltheoretischer Perspektive: deutsch-ukrainische Kontraste. Berlin: Peter Lang, 2020. 312 S.
Kurz G. (2009). Metapher, Allegorie, Symbol. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2009. 112 S.
Lakoff G., Johnson M. (2003). Metaphors we live by. London: Chicago press, 2003. 193 p.
Minsky M. (2019). A framework for representing knowledge. Frame conceptions and text understanding. D.Metzing (Ed.). Reprint. Berlin: de Gruyter, 2019. P. 1-25.
Musolff A. (2012). Political Metaphor Analysis: discourse and scenarios. London: Bloomsbury Academic, 2016. 194 p.
Petersen W. (2015). Representation of Concepts as Frames. Meaning, Frames, and Conceptual Representation. T. Gamerschlag, D. Gerland, R. Osswald, & W. Petersen (Eds.). Düsseldorf: Düsseldorf University Press, 2015. P. 43–67.
Richards I.A. (2001). The Philosophy of Rhetoric. I.A. Richrds Selected Works 1919-1938. Vol. VII. Ed. by J. Constable. London: Routledge, 2001. 112 p.
