АВТОРСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.855-856.71-78Ключові слова:
концептуалізація, неологізми, семантична трансформація, німецька мова, термінологічна системаАнотація
У статті досліджується специфіка авторської термінології у німецькомовному філософському дискурсі на матеріалі творів Іммануїла Канта, Георга Вільгельма Фрідріха Геґеля та Мартіна Гайдеґґера. Мета дослідження полягає в ідентифікації та аналізі лексико-семантичних особливостей філософської терміносистеми з урахуванням двох рівнів: рівня вираження (лексико-граматичні структури) та рівня змісту (концептуальні структури). Методологія дослідження включає лінгвістичний аналіз філософських текстів, корпусний аналіз з використанням програмного забезпечення BootCat, частотний аналіз термінологічних одиниць та семантико-концептуальний аналіз ключових лексем. Основні результати демонструють, що німецькомовний філософський дискурс характеризується активним неологізмотворенням через композиційну морфологію, переосмисленням повсякденних лексем, високим ступенем абстракції понять та авторською специфікою семантичного наповнення термінів. Детальний аналіз лексеми “ідея” у творах Канта та Геґеля виявив принципову неідентичність концептуального змісту однакових термінів у різних філософських системах. Дослідження доводить, що мова у філософському дискурсі функціонує не лише як засіб вираження думки, а як активний інструмент конституювання нових концептуальних структур та форма самого мислення. Висновки підтверджують, що філософський дискурс створює власний семантичний порядок, у якому відбувається постійна реконцептуалізація дійсності через мовні засоби.
Завантажити
Посилання
Allison H.E. Kant’s Transcendental Idealism: An Interpretation and Defense. New Haven: Yale University Press, 2004. 537 p.
Arndt A. Hegel, Georg Wilhelm Friedrich. Handwörterbuch Philosophie. Hg. W.D.Rehfus. Göttingen: Vandenhoek, 2003. S. 120–123.
Arndt A. Dialektik und Reflexion: Zur Rekonstruktion des Vernunftbegriffs. Hamburg: Meiner, 2003. 380 S.
Caygill H. A Kant Dictionary. Oxford: Blackwell, 2017. 453 p.
Granz H. Die Metapher des Daseins – Das Dasein der Metapher. Eine Untersuchung zur Metaphorik
Heideggers. Frankfurt am Main [u.a.]: Peter Lang, 2007. 300 S.
Hegel G. W. F. Phänomenologie des Geistes. Stuttgart: Ditzingen, 1987. 595 S.
Hegel G. W. F. Wissenschaft der Logik. Bd. 1: Die Lehre vom Sein. Hamburg: Meiner, 1984. 448 S.
Heidegger M. Sein und Zeit. Tübingen: Niemeyer, 2001. 444 S.
Kant I. Kritik der praktischen Vernunft. Hamburg: Meiner, 2003. 277 S.
Kant I. Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner, 1998. 995 S.
Kant I. Kritik der Urteilskraft. Hamburg: Meiner, 2009. 629 S.
Kiyko Y. Medientexte aus fraktaltheoretischer Perspektive: deutsch-ukrainische Kontraste. Berlin: Peter Lang, 2020. 312 S.
Inwood M. A Heidegger Dictionary. Oxford: Blackwell, 2017. 283 p.
Prauss G. Kant und das Problem der Dinge an sich. 2. Aufl. Bonn: Bouvier, 1977. 238 S.
Schidel R. Von einer Ethik zu einer Politik der Sorge. 2021.URL: https://www.theorieblog.de/index.php/ 2021/11/von-einer-ethik-zu-einer-politik-der-sorge
Schulz K., Burkard A. Die Vielfalt der Philosophie entdecken. Überlegungen zur Diversifizierung des Kanons für den Schulunterricht. 2024. URL: https://www.philovernetzt.de/wp-content/uploads/2024/05 /Schulz-Burkard-2024_Die-Vielfalt-der-Philosophie-entdecken.-Ueberlegungen-zur-Diversifizierung-des-Kanons-fuer-den-Schulunterricht.pdf
Taylor C. Hegel. Cambridge: Cambridge University Press, 2012. 580 p.
Thomé M.M. Existenz und Verantwortung. Untersuchungen zur existenzialontologischen Fundierung von Verantwortung auf der Grundlage der Philosophie Martin Heideggers. Würzburg: Königshausen & Neumann, 1998. 227 S.
Wienbruch U. Dasein. Historisches Wörterbuch der Philosophie online. Basel: Schwabe, 2007. Onlineversion. URL: https://doi.org/10.24894/HWPh.591
