АНГЛІЙСЬКА ОКОПНА ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЯК ДИСКУРСИВНИЙ ЖАНР
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2026.858-859.26-35Ключові слова:
дискурс, воєнний дискурс, дискурсивні стратегії, Перша світова війна, окопна поезія, травматичний досвідАнотація
У статті розглядається англійська окопна поезія Першої світової війни як специфічний дискурсивний жанр у межах воєнного дискурсу та аналізуються дискурсивні стратегії, що формують репрезентації війни, героїзму, жертовності й травми. Продемонстровано результати багатовекторних інтерпретацій номінацій фрагментів травматичного досвіду, реалізованих у поетичних текстах за авторством Руперта Брука, Джона Маккрея, Вілфреда Овена та Зігфріда Сассуна. Висвітлено, яким чином стратегії номінації, предикації, аргументації, перспективації, пом’якшення та інтенсифікації легітимують або делегітимують воєнні дії та вербалізують травматичний досвід війни. Методологічною основою інтерпретацій є дискурс‑історичний підхід, а також використано окремі процедури когнітивної поетики. "Парасольковою" методологічною базою є теорія міфологічно-орієнтованого семіозису, що дозволяє здійснити інтерпретацію ірраціональних механізмів трансформації травматичного досвіду. У дослідженні реалізовано міждисциплінарне розуміння поетичного дискурсу як семіотичної моделювальної діяльності, що водночас віддзеркалює й переосмислює когнітивну матрицю автора. Окопна поезія трактується як денонсуальний дискурсивний жанр, який втручається у ширший воєнний дискурс, заперечуючи традиційні міфи про шляхетну жертовність і оголюючи тілесні та психологічні наслідки індустріалізованої війни. Запропоновано типологію трьох підтипів дискурсу окопної поезії – патріотичного, травматичного та сатиричного. Встановлено, що вказані підтипи дискурсу відрізняються фокусними "смисло-генними" концептами (ГЕРОЙ, ЖЕРТВА, СМЕРТЬ, ТРАВМА, ПАМ’ЯТЬ), а також конфігураціями домінантних дискурсивних стратегій. Продемонстровано, як чуттєво‑конкретні образи, медикалізована лексика, іронічна переінтерпретація релігійних і патріотичних формул та зіткнення цивільних і фронтових перспектив конструюють альтернативні «світи» воєнного досвіду й формують культурну пам’ять про Велику війну. Встановлено, що окопна поезія постає водночас історичним документом фронтового досвіду, дискурсивною практикою своєрідної «автотерапії», яка артикулює травматичну картину світу «втраченого покоління», і контрдискурсом, що дестабілізує легітимувальні наративи війни в історичній та сучасній перспективах.
Завантажити
Посилання
Abruyeva, M. (2025). Poetic genres in the literary process: the rubai and sijo. International Journal of Artificial Intelligence, 5(12). URL: https://www.academicpublishers.org/journals/index.php/ijai/article/view/9311/10044
Bawarshi, A., & Reiff, M. J. (2010). Genre: An Introduction to History, Theory, Research, and Pedagogy. West Lafayette: Parlor Press / The WAC Clearinghouse.
Brooke, R. The Soldier. Poetry Foundation. URL: https://www.poetryfoundation.org/poetrymagazine/poems/ 13076/the-soldier
van Dijk, T. A. (1977). Text and Context: Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. London: Longman. [Also reviewed in Nordic Journal of Linguistics (1979).]
van Dijk, T. A. (2008). Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. Cambridge: CUP.
Fairclough, N. (2003). Analysing Discourse: Textual Analysis for Social Research. London: Routledge.
Farahbakhsh, A. (2015). Figurative tropes and their thematic implications in Wilfred Owen’s “Dulce et Decorum Est”. Journal of Global Research in Education and Social Science, 4(4), 245–253. URL: https://ikprress.org/index.php/JOGRESS/article/view/2691/2500
Hamilton, C. (2023). Modern lyric poems: From poetic genre to cognitive category. Zagadnienia Rodzajów Literackich, 66(1), 399–411. https://doi.org/10.26485/ZRL/2022/66.1/30
Hodges, A. (2015). War discourse. In The International Encyclopedia of Language and Social Interaction (pp. 1–6). Wiley / Portico. https://doi.org/10.1002/9781118611463.wbielsi026
Horzum, S. (2023). Disillusionment and silence in British trench poems: Voices from World War I. Current Perspectives in Social Sciences, 3, 264–269. https://doi.org/10.5152/jssi.2022.22274
Kendall, T. (2006). Modern English War Poetry. Oxford: OUP.
Kolesnyk, O. (2024). Semantic field “Catastrophe” in alternative worldviews: A quantitative dimension. Studia Philologica, 1(22), 96–116. https://doi.org/10.28925/2412-2491.2024.227
Kolesnyk, O. (2025). Alternative worlds’ dynamics: Mythic‑semiotic focus. Studia Philologica, 2(25), 95–113. https://doi.org/10.28925/2412-2491.2025.257
Kumar, T. (2020). The shift in World War I poetry from patriotic theme to the depiction of the dark realities of the war. International Journal of English Literature and Social Sciences, 5(5), 1721–1723. https://doi.org/10.22161/ijels.55.58
Li, X., Li, D., & Sun, G. (2024). A study on the legitimization strategy in war discourse. Pacific International Journal, 7(2), 170–173. https://doi.org/10.55014/pij.v7i2.591
McCrae, J. In Flanders Fields. Poetry Foundation. URL: https://www.poetryfoundation.org/poems/47380/in-flanders-fields
Miller, C. R. (1984). Genre as social action. Quarterly Journal of Speech, 70(2), 151–167. https://doi.org/10.1080/00335638409383686
Owen, W. Dulce et Decorum Est. Poetry Foundation. URL: https://www.poetryfoundation.org/poems/46560/dulce-et-decorum-est
Reisigl, M., & Wodak, R. (2017). The discourse‑historical approach (DHA). In J. Flowerdew & J. E. Richardson (Eds.), The Routledge Handbook of Critical Discourse Studies (pp. 87–121). New York: Routledge. URL: https://www.researchgate.net/publication/251636976_The_Discourse-Historical_ Approach_DHA
Sassoon, S. The Hero. Poets.org. URL: https://poets.org/poem/hero
Silkin, J. (1998). Out of Battle: The Poetry of the Great War (2nd ed.). Basingstoke: Macmillan / Palgrave.
Straple, R. E. (2017). Glorious and execrable: The dead and their bodies in World War I poetry. The Hilltop Review, 9(2), 14–31. URL: https://scholarworks.wmich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1247& context=hilltopreview
Swales, J. (1990). Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. Cambridge: CUP.
Talbot, M. (2010). Language and Gender (2nd ed.). Cambridge: Polity.
Winter, J. (1995). Sites of Memory, Sites of Mourning: The Great War in European Cultural History. Cambridge: Cambridge University Press.
Wodak, R. (2001). The discourse‑historical approach. In R. Wodak & M. Meyer (Eds.), Methods of Critical Discourse Analysis (pp. 63–94). London: SAGE.
Wodak, R., & Meyer, M. (2016). Methods of Critical Discourse Studies (3rd ed.). London: SAGE.
