CТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ НІМЕЦЬКИХ ТОПОНІМІВ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.852.67-77Ключові слова:
німецька мова, cтруктура, словотвір, словотвірна модель, ойконім, оронім, гідронім, топоніміяАнотація
Стаття присвячена встановленню структурних характеристик топонімів на матеріалі сучасної німецької мови, відібраного з новітніх лексикографічних та країнознавчих джерел. Об’єктом дослідження є топоніми, що функціонують на території сучасних німецькомовних країн, а предметом – їхні словотвірні особливості.
У ході структурного аналізу німецьких топонімів було визначено й проаналізовано такі групи: прості, безсуфіксально- і суфіксально-похідні, зсуви, складні та полілексемні топоніми. Ці групи відображають різноманіття структурних форм, що використовуються при номінації географічних об’єктів. Серед найтиповіших основ виділяються такі елементи, як -heim, -hausen (-haus), -leben, -hof, -hofen, -statt, -stedt, -stätten, -dorf, -wiek, -weiler (-weil), -richt, -graben, -bach, -apa. Частота їхнього вживання свідчить про систематичність у формуванні топонімічної системи німецької мови.
Поява великої кількості топонімів у німецькій мові пов’язана зі значними змінами в культурному, соціальному та історичному житті німецького етносу. Ці зміни знайшли своє відображення при освоєнні нових територій, створенні нових поселень, а також при номінації великих і малих географічних об’єктів. Міграційні процеси, спричинені політичними та економічними чинниками, відіграли важливу роль у збереженні традицій номінації на нових територіях, іноді навіть із повним перенесенням старих топонімів.
Розширення географічної та мовної картини світу німців збагачувало ономастичну систему новими словотвірними моделями, що свідчить про динамічний розвиток німецької топонімії та її значення в культурному і мовному просторі.
Завантажити
Посилання
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Білоус І.Л. Власні назви у німецьких газетно-публіцистичних жанрах: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Херсон, 2014. 19 c.
Кійко С.В. Омонімія апелятивів і топонімів. Наукові праці Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. Камʼянець-Подільський: Аксіома, 2013. Вип. 32. С. 196–200.
Кійко С.В. , Кійко Ю.Є. Вступ до германського мовознавства: навчальний посібник. Чернівці: ЧНУ, 2022. 228 с.
Кійко С.В., Якубович І. Семантичні характеристики топонімів Німеччини. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Германська філологія. Чернівці: ЧНУ, 2023. Вип. 843. C. 36-46.
Кійко Ю.Є. , Кійко С.В. Лінгвокраїнознавчий словник. Чернівці: ЧНУ, 2009. 84 с.
Кійко Ю.Є. Nomina propria в німецькому й українському інформаційних зовнішньополітичних дискурсах. Слов’янський збірник. Київ: Вид-во С.Будаго, 2012. Вип. 17. Ч. 1. С. 353–358.
Кійко Ю.Є., Найдеш О.В. Deutschsprachige Landeskunde: навчальний посібник. Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2021. 96 с.
ADAC Kompaktatlas Deutschland. 24. Aufl. Ostfildern: MAIR¬DUMONT, 2024. 236 S.
Bach A. Deutsche Namenkunde. Bd. I-ІІ. Heidelberg: Winter, 1952-1954. 331 S. 451 S. 615 S.
Berger D. Geographische Namen in Deutschland: Herkunft und Bedeutung der Namen von Ländern, Städten, Bergen und Gewässern. Duden Taschenbücher, Bd. 25. 1999. 320 S.
Fleischer W. Struktur und Funktion mehrwortigen Eigennamen im Deutschen. Reader zur Namenkunde: Germanistische Linguistik. Bd. 1: Namentheorie. Olms, 1989. S. 263–271.
Koß G. Namenforschung. Eine Einführung in die Onomastik. Tübingen: Niemeyer, 2012. 248 S.
Nübling D., Fahlbusch F., Heuser R. Namen: Eine Einführung in die Onomastik. 2. Aufl. Tübingen: Narr, 2015. 374 S.
REFERENCES
Bilous I.L. (2014). Vlasni nazvy u nimetskykh hazetno-publitsystychnykh zhanrakh [Proper Names in German Newspaper and Journalistic Genres]: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.04. Kherson, 2014. 19 s.
Kiyko S. V. (2013). Omonimiya apelyatyviv i toponimiv [Homonymy of appellations and toponyms]. Naukovi pratsi Kamyanets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiyenka. Filolohichni nauky. Kamyanets-Podilskyy: Axioma, 2013. Vol. 32. S. 196–200.
Kiyko S.V., Kiyko Yu.Ye. (2022). Vstup do hermanskoho movoznavstva [Introduction to Germanic Linguistics]: navchalnyi posibnyk. Chernivtsi: ChNU, 2022. 228 s.
Kiyko S.V., Yakubovych I. (2023). Semantychni kharakterystyky toponimiv Nimechchyny [Semantic characteristics of German toponyms]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha. Hermanska filolohiia. Chernivtsi: ChNU, 2023. Vol. 843. S. 36-46.
Kiyko Y., Kiyko S. (2009). Linhvokrainoznavchyi slovnyk [Linguo-Country Dictionary]. Chernivtsi: ChNU, 2009. 84 p.
Kiyko Y. (2012). Nomina propria v nimetskomu y ukrainskomu informatsiinykh zovnishnopolitychnykh dyskursakh [Nomina propria in German and Ukrainian foreign policy information discourses]. Slovianskyi zbirnyk. Kyiv: Vyd-vo S.Budaho, 2012. Vol. 17. Ch. 1. S. 353–358.
Kiyko Y., Naidesh O. (2021). Deutschsprachige Landeskunde [German-language regional studies]: navchalnyi posibnyk. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha, 2021. 96 s.
ADAC (2024) Kompaktatlas Deutschland [Compact Atlas of Germany]. 24. Aufl. Ostfildern: MAIR-DUMONT. 236 S.
Bach A. (1952-1954) Deutsche Namenkunde [German Naming]. Bd. I-ІІ. Heidelberg: Winter. 331 S. 451 S. 615 S.
Berger D. (1999) Geographische Namen in Deutschland [Geographical names in Germany]: Herkunft und Bedeutung der Namen von Ländern, Städten, Bergen und Gewässern. Duden Taschenbücher, Bd. 25. 320 S.
Fleischer W. (1989) Struktur und Funktion mehrwortigen Eigennamen im Deutschen [Structure and function of multi-word proper names in German]. Reader zur Namenkunde: Germanistische Linguistik. Bd. 1: Namentheorie. Olms. S. 263–271.
Koß G. (2012) Namenforschung [Onomastics]. Eine Einführung in die Onomastik. Tübingen: Niemeyer. 248 S.
Nübling D., Fahlbusch F., Heuser R. (2015) Namen: Eine Einführung in die Onomastik [Name: An Introduction to Onomastics]. 2. Aufl. Tübingen: Narr. 374 S.
