TEMPORALITY IN MODERN MEDIA GENRES (on the material of German and Ukrainian languages)

Abstract

У статті ставиться за мету відповісти на запитання, чи існує кореляція між вираженням темпоральності і жанровою приналежністю тексту, і, якщо вона існує, то як це проявляється в структурі тексту. Дослідження проводиться на матеріалі сучасних частотних жанрів, відібраних з німецькомовних і україномовних медіавидань. Для об’єктивності отриманих результатів у дослідженні використано такі статистичні прийоми як хі-квадрат і коефіцієнт взаємної спряженості Чупрова. Аналіз матеріалу виявив кореляцію вираження темпоральності в певних жанрах обох медіакультур. В інформаційних жанрах домінує минулий час, менш уживаним є теперішній і зрідка вживають форми майбутнього часу. В медійних текстах-інтерв’ю, навпаки, домінує теперішній час, менше представлені минулий та майбутній часові форми. В аналітичному жанрі переважає теперішній, далі йдуть за спадом минулий та майбутній часові форми. В структурі інформаційних жанрів обох лігвокультур простежується такий темпоральний алгоритм: лід – теперішній (часто), минулий (рідше) часи, основна частина – минулий, теперішній, майбутній, кінцівка – минулий, теперішній, майбутній. Для текстів-інтерв’ю характерний така послідовність: лід – теперішній і минулий часи, основна частина – теперішній і минулий, кінцівка – теперішній, минулий та майбутній часи. Для аналітичного жанру притаманний такий часовий алгоритм: лід – теперішній і минулий часи, основна частина – теперішній, минулий та майбутній часові форми. Згідно зі статистичними обчисленнями, сигніфікативні результати отримано для минулого часу в німецькій замітці, для теперішнього часу – у німецького тексту-інтерв’ю, а для майбутнього часу – в українському тексті-інтерв’ю.