НОМІНАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ PSYCHOTRAUMA В АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.855-856.156-165Ключові слова:
когнітивна лінгвістика, лінгвоконцептологія, концепт, дискурс, структурно-польове моделювання, лексико-семантичний аналіз, лексико-тематичні групи, периферійні та ядерні номінаціїАнотація
Статтю присвячено реконструкції номінативного поля концепту PSYCHOTRAUMA в англомовному науковому дискурсі з метою детального опису його внутрішньої структури, смислової організації та принципів термінологічної репрезентації. Метою дослідження є виявлення лексичних одиниць, що вербалізують феномен психотравми в академічному середовищі, а також моделювання їхньої ієрархії відповідно до ядерно-периферійної структури, що дозволяє відтворити системні закономірності концептуалізації цього багатовимірного явища. Методологічну основу становлять структурно-семантичний, контекстуально-інтерпретаційний, компонентний і порівняльний аналізи, реалізовані в межах інтратекстуального та транстекстуального рівнів моделі DIMEAN, що забезпечило комплексний підхід до аналізу номінативного матеріалу.
Емпіричну базу формує корпус із 868 номінативних одиниць, відібраних шляхом суцільного аналізу повного тексту наукової статті Road to resilience: From traumatic experiences to psychopathologies (2022), яка репрезентує сучасні тенденції психотравматологічних досліджень і містить значний масив релевантної термінології.
У результаті опрацювання матеріалу сформовано 21 лексико-тематичну групу, інтегровану у шість макрополів, що відображають ключові напрями концептуалізації психотравми: етіологічні та контекстуальні чинники, психопатологічні наслідки, механізми резилієнтності, діагностичні підходи, терапевтичні інтервенції та соціокультурні детермінанти.
Внутрішня структура номінативного поля демонструє чітку диференціацію між ядром, ближньою та дальньою периферією: ядро охоплює дефініційно стабільні терміни, ближня периферія конкретизує структурні й клінічні характеристики травми, тоді як дальня периферія включає інтерпретаційні та контекстуально марковані номінації, що відображають міждисциплінарні підходи до опису феномену.
Завантажити
Посилання
Ahmad, J. (2012). Stylistic Features of Scientific English: A Study of Scientific Research Articles. English Language and Literature Studies, 2(1), 47–55.
Bahrii, O. (2010). Naukova dyskusiia: dyskursyvni ta prahmarytorychni kharakterystyky (na materiali anhlomovnykh statei seredyny XX – pochatku XXI storich) [Наукова дискусія: дискурсивні та прагмариторичні характеристики (на матеріалі англомовних статей середини ХХ – початку ХХІ сторіч.) .]. Unpublished extended abstract of dissertation. Kyiv.
Bodnar, I. (2019). The structure of the nominative field of the domain of education in English. International Humanitarian University Herald. Philology, 2(43), 61–64. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.43.2.16
Chekareva, Ye. (2017). Kontseptualni sfery prostoru i chasu v leksyko-semantychnii systemi davnohretskoi movy (prostorovo-chasovyi aspekt) [Концептуальні сфери простору і часу в лексико-семантичній системі давньогрецької мови (просторово-часовий аспект)]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina.
Drich, Yu. S. (2014). Nominatyvne pole kontseptu ‘radist’ / ‘pechal’ v ukrainskii movi: etymoloho-kulturolohichnyi aspekt [Номінативне поле концепту ‘РАДІСТЬ’/ ‘ПЕЧАЛЬ’ в українській мові: етимолого-культурологічний аспект]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 10, (11), 22–26.
Diachuk, V. R. (2023). Nominatyvne pole kontseptu batky v movnii kartyni svitu hutsuliv [Номінативне поле концепту БАТЬКИ в мовній картині світу гуцулів]. Zapysky z ukrainskoho movoznavstva, (30), 242–253.
Holyk, S. (2016). Naukovyi dyskurs: osnovni napriamy doslidzhennia [Науковий дискурс: основні напрями дослідження]. Suchasni doslidzhennia z inozemnoi filolohii, (14), 45–49.
Ivashchenko, V. (2006). Kontseptualna reprezentatsiia frahmentiv znannia v naukovo-mystetskii kartyni svitu [Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології)]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.
Martyn, V. O. (2018). Nominatyvne pole subkontseptu ΑΡΡΩΣΤΙΑ u davnohretskii movi [Номінативне поле субконцепту ΑΡΡΩΣΤΙΑ у давньогрецькій мові]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia, 2(33), 75–77.
Maslova, T. B. (2012). Typolohiia naukovoho dyskursu v suchasnii movoznavchii paradyhm [Типологія наукового дискурсу в сучасній мовознавчій парадигм]. Anhlistyka ta amerykanistyka, (10), 39–43.
Pankiv, U. (2023). Nominatyvne pole kontseptu “Shchastia” v latynskii movi [Номінативне поле концепту «ЩАСТЯ» в латинській мові]. Prykarpatskyi visnyk Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Slovo, (18), 63–71.
Piankovska, I. V. (2022). Kontseptsiia ta metodolohiia mediadyskursu [Концепція та методологія медіадискурсу]. Zakarpatski filolohichni studii, 1(26), 182–187.
Rizvanly, N. S. (2021). Osnovni semantychni vlastyvosti anhlomovnoho naukovoho dyskursu [Основні семантичні властивості англомовного наукового дискурсу]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia, 1(52), 157–160.
Selivanova, O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia [Лінгвістична енциклопедія]. Poltava: Dovkillia.
Tomakhiv, M. V. (2015). Anhlomovnyi naukovyi dyskurs: suchasnyi stan ta perspektyvy podalshykh doslidzhen [Англомовний науковий дискурс: сучасний стан та перспективи подальших досліджень]. Odeskyi linhvistychnyi visnyk, 2(5), 154–157.
Tomniuk, L. M. (2018). Suchasnyi nimetskomovnyi tiuremnyi dyskurs (kohnityvno-semantychnyi aspekt) [Сучасний німецькомовний тюремний дискурс (когнітивно-семантичний аспект) ]. Unpublished dissertation. Chernivtsi.
Vrublevska, T. V. (2014). Nominatyvne pole kontseptu “Podillia” v khudozhnikh tvorakh Mykhaila Stelmakha: Tsilisna nominatsiia [Номінативне поле концепту «ПОДІЛЛЯ» в художніх творах михайла стельмаха: цілісна номінація]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia, (50), 49–51.
Warnke, I. H., & Spitzmüller, J. (2008). Methoden und Methodologie der Diskurslinguistik – Grundlagen und Verfahren einer Sprachwissenschaft jenseits textueller Grenzen. In Methoden der Diskurslinguistik. Sprachwissenschaftliche Zugänge zur transtextuellen Ebene (pp. 3–54).
Olff, M., Hein, I., Amstadter, A. B., Armour, C., Birkeland, M. S., Bui, E., … Vujanovic, A. A. (2025). The impact of trauma and how to intervene: A narrative review of psychotraumatology over the past 15 years. European Journal of Psychotraumatology, 16(1). https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2458406
