ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЙ ЧИТАННЯ НА УРОЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.852.14-22Ключові слова:
читацька компетентність, стратегії читання, техніки читання, навчання іноземної мови, розуміння текстуАнотація
У запропонованій статті розглядається фундаментальне значення навички читання у навчанні німецької мови як іноземної (DaF). При цьому читання розглядається не лише як рецептивна здатність, а як складний, активний та інтерактивний процес, що відбувається на різних рівнях – від візуального та фонологічного сприйняття до семантичного й синтаксичного розуміння, а також критичного осмислення текстів. Враховуючи різні труднощі з якими зіштовхуються учні у процесі читання іноземною мовою (наприклад, незвична абетка, складні синтаксичні структури, культурні відмінності), у статті аналізуються різні методико-дидактичні підходи до розвитку читацької компетентності. Дослідження пропонує теоретично обґрунтовану та практично зорієнтовану основу для побудови ефективного, диференційованого та мотивованого навчання читання на уроках DaF та демонструє як цілеспрямоване використання вправ і стратегій читання сприяє послідовному та стійкому формуванню читацької компетентності.
Автори урахували функціональну класифікацію Лаво (Laveau, 1985), яка розрізняє рецептивні, репродуктивні та продуктивні вправи для читання. Такий поділ дозволяє цілеспрямовано добирати завдання для читання відповідно до цілей навчання, рівня мовної компетентності та етапу уроку. У статті продемонстровано як за допомогою рецептивних завдань можна перевірити розуміння тексту, репродуктивні завдання сприяють когнітивному перенесенню знань, а продуктивні – стимулюють активне мовлення. Доповненням до цього є аналіз різних стратегій читання (елоборативні, організуючі, повторювальні) та відповідних технік, які підтримують інтерес учнів до, під час і після читання.
Зосереджено увагу на підтримувальним стратегіях – метакогнітивні, афективні та вольові, які забезпечують усвідомлену та вмотивовану роботу учнів з текстом. Також розглядається відмінність між внутрішньою (інтринсивною) та зовнішньою (екстринсивною) мотивацією і їхній вплив на концентрацію, поведінку під час читання та успішність у навчанні.
Завантажити
Посилання
Denysenko, M. K. (2002) Pryntsypy komunikatyvno-oriientovanoho navchannia. English. 37 S.
Poseletska, K., Borovskyi, N. (2023) Vykorystannia avtentychnykh krainoznavchykh tekstiv u protsesi formuvannia inshomovnoi kompetentnosti u chytanni. Zhurnal kros-kulturnoi osvity/ Journal of Cross-Cultural Education. Vinnytsia:VDPU, 2023. No 2. S. 28-37.
Christmann, U., Norbert G. (1999) Psychologie des Lesens. In: Handbuch Lesen, edited by Bodo Franzmann et al., München: Saur. S. 145-223.
Ehlers, S. (1998) Lesetheorie und fremdsprachliche Lesetheorie aus der Perspektive des Deutschen als Fremdsprache. Tübingen: Gunter Narr. 320 S.
Gold, A. (2007) Lesen kann man lernen. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. Universitätsverlag C. Winter, S. 99-118.
Laveau, I. (1985) Sach- und Fachtexte im Unterricht. Methodisch-didaktische Vorschläge für den Lehrer. München: Goethe Institut.
Lewandowski, T. (1991) Deutsch als Zweit- und Zielsprache. Handbuch zur Sprachförderung. Trier: Wissenschaftlicher Verlag.
Rosebrock, C., Nix, D. (2020). Grundlagen der Lesedidaktik und der systematischen schulischen Leseförderung. 9. Aktual. Auflage. Baltmannsweile: Schneider-Verlag Hohengehren.
Stiefenhöfer, H. (1991) Übungen zum Leseverstehen. In: Handbuch Fremdsprachenunterricht, edited by Bausch, Christ, and Krumm, Francke: Tübingen. 204 S.
Texte, Themen und Strukturen : Deutschbuch für die Oberstufe / Herausgeg. von B. Schurf und A. Wagener. Cornelsen Verlag. 2020. 624 S.
Westhoff, G. (1997) Fertigkeit Lesen. München: Langenscheidt. 176 S.
Cheerleading - Mehr als nur mit Pompoms wackeln. URL: https://latill.eu/discover