Дослідження самоподібних двійкових послідовностей

Анотація

Прямокутні імпульси є простими для формування, в тому числі за допомогою сучасної радіоелементної бази. В роботі проведено розрахунковий аналіз бази та коефіцієнту кореляції двійкової послідовності довжиною вісім прямокутних імпульсів. Проаналізовано отримані розрахунки бази послідовностей та зроблено висновок, які з них є найбільш придатними для кодування інформації при передаванні даних по радіоканалу. На основі розрахунків коефіцієнту кореляції між серіями послідовностей імпульсів зроблено висновок котрі з них можна розділити в каналі. Виходячи зі структури самоподібної послідовності імпульсів записана математична модель та вираз спектральної густини пропонованого сигналу. Також запропоновано новий спосіб кореляційного аналізу для послідовностей, які є симетричними, що дозволило покращити розпізнавання корисного сигналу при менших відношеннях сигнал/шум в каналі зв’язку. Метод полягає в поєднанні автокореляційної та взаємної кореляційної функцій. Порівнюються права і ліва половини симетричної послідовності та опорний сигнал. Відношення висоти головної пелюстки до бокових в запропонованій нами кореляційній функції є більшим ніж в класичному варіанті. Можемо розпізнавати сигнали при відношенні потужності сигналу до потужності шуму 0 дБ. При застосуванні загальноприйнятої взаємної кореляційної функції однозначного розпізнавання сигналу при таких умовах не має. Для отримання якнайбільшого відношення висоти пелюсток доцільним є вибрати симетричні послідовності, які володіють найбільшою базою. За допомогою таких послідовностей планується кодувати один біт інформації, що повинно підвищити розпізнавання передаваної інформації на фоні шумів. Отримані результати планується використати для розроблення передавача та приймача з покращеним способом кодування для розпізнавання корисного сигналу на фоні шумів.