Дискусії про польський східний кордон після Другої світової війни у середовищі польської еміграції

Анотація

В нових геополітичних координатах, що склалися після завершення Другої світової війни польську державність було відроджено у новій якості, на карті Центральної Європи постає Польська народна республіка, близько половини територій якої складали, так звані, «повернуті землі», а сама держава у своїх кордонах змістилася на захід. Новий східний кордон повоєнної Польщі пройшов по лінії Керзона.
Переговори та узгодження щодо нового повоєнного східного кордону Польщі відбувалося між радянською та польською сторонами з 1944 року щорічно, включаючи 1948 рік, а згодом у 1951 році відбувся останній обмін територіями. Дискусії навколо політичної карти Європи та нового східного кордону Польщі, що після Другої світової війни стали новою реальністю велися у владних кабінетах та на шпальтах різноманітних видань. Найбільш широких масштабів набула дискусія навколо проблеми нового східного кордону Польщі на сторінках еміграційного часопису «Культура».
Польські еміграційні публічні інтелектуали: Єжи Ґедройць, Юліуш Мерошевський, Юзеф Чапський та інші члени редакційної колегії часопису «Культура» зайняли однозначну позицію щодо необхідності визнання польського кордону, що був сформований після Другої світової війни. Дана позиція була неприйнятна для польського еміграційного уряду, що перебував у Лондоні та частки польських еміграційних кіл у США.
З’ясовано, що редакційний колектив часопису «Культура», починаючи із 1952 року, послідовно обстоює принцип непорушності кордонів, що встановлені після Другої світової війни, закликаючи поляків відмовитися від, так званих, польських кресів та примиритися із сусідами за новим східним кордоном.