Цифровізація міжнародно-правового простору: системні виклики та перспективи еволюції міжнародного права
DOI:
https://doi.org/10.31861/jiel.2026.2.18-31Ключові слова:
цифрова трансформація міжнародного права, права людини, міжнародний правопорядок, міжнародно-правова відповідальність, цифрові права, штучний інтелект, міжнародне співробітництво у сфері кібербезпекиАнотація
У статті досліджено цифрову трансформацію міжнародного права як багатовимірний процес переосмислення традиційних механізмів міжнародної взаємодії. Обґрунтовано, що проникнення цифрових технологій у сферу міжнародно-правового регулювання зумовлює не лише появу нових об’єктів правового захисту, а й трансформацію усталених підходів до визначення юрисдикції держав, реалізації міжнародної відповідальності та забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань.
Визначено ключові виклики цифрової епохи для міжнародного права, серед яких фрагментарність міжнародного регулювання цифрового середовища, асиметрія технологічних можливостей держав, складність встановлення відповідальності за транскордонні цифрові правопорушення, а також необхідність узгодження вимог кібербезпеки із міжнародними стандартами захисту прав людини. Акцентовано на тому, що ефективність міжнародно-правового регулювання дедалі більше залежить від здатності міжнародних інституцій і держав забезпечувати взаємодію універсальних правових принципів із гнучкими механізмами реагування на технологічні ризики без послаблення гарантій прав людини, державного суверенітету та міжнародної безпеки.
Сформульовано перспективні напрями правового розвитку, що передбачають удосконалення міжнародних стандартів цифрового врядування, формування узгоджених підходів до міжнародно-правової відповідальності за використання цифрових технологій, посилення міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки та розроблення нормативних механізмів контролю за застосуванням штучного інтелекту. Доведено доцільність переходу від фрагментарного реагування на окремі технологічні загрози до системної моделі міжнародно-правового регулювання, заснованої на принципах узгодженості та поваги до фундаментальних прав людини. Зроблено висновок, що цифрова трансформація міжнародного права становить не лише технологічно зумовлений виклик, а й можливість оновлення його нормативного потенціалу, інституційної спроможності та інструментів забезпечення міжнародного правопорядку в умовах глобальної цифрової взаємозалежності.
Посилання
1. Burchardt D. Does Digitalization Change International Law Structurally? German Law Journal. 2023; 24(3):438-460. URL: https://doi.org/10.1017/glj.2023.31(date of access: 13.10.2026).
2. Krieger Heike & Liese Andrea eds. Tracing Value Change in the International Legal Order – Perspectives from Legal and Political Science. 2023. Krieger, Heike, and Andrea Liese (eds), Tracing Value Change in the International Legal Order: Perspectives from Legal and Political Science (Oxford, 2023; online edn, Oxford Academic, 22 June 2023). DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780192855831.001.0001(date of access: 13.10.2026).
3. Casarosa Federica. Cybersecurity Certification of Artificial Intelligence: A Missed Opportunity to Coordinate Between the Artificial Intelligence Act and the Cybersecurity Act. International Cybersecurity Law Review. June 2022. 3(1). Рр. 1-16. DOI: 10.1365/s43439-021-00043-6 (date of access: 13.10.2026).
4. Burchardt Dana. The Concept of Legal Space: A Topological Approach for Addressing Multiple Legalities. Global Constitutionalism. Volume 11, Issue 3: Populist Challenges to Global Governance: Feminist Perspectives. November 2022. Рp. 518 – 547. DOI: https://doi.org/10.1017/S2045381722000041(date of access: 13.10.2026).
5. Karvatska, S. B., & Hrushko, M. V. (2026). Mizhnarodno-pravovi zasady ta vyklyky vykorystannia tsyfrovykh dokaziv u protsesi prytiahnennia do vidpovidalnosti za voienni zlochyny [International legal principles and challenges of using digital evidence in proceedings concerning accountability for war crimes]. Pravnychyi chasopys Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa, (1, Pt. 1), 86–95. https://doi.org/10.31558/2786-5835.2026.1.1.9 (дата звернення: 14.10.2026).
6. Keyfacts UNESCO’s Recommendation on the Ethicsof ArtificialIntelligence URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385082(date of access: 13.10.2026).
7. Zakharchuk, I. (2025). Mizhnarodne pravo v umovakh tsyfrovizatsii: stanovlennia chetvertoho pokolinnia prav liudyny [International law in the context of digitalization: The emergence of the fourth generation of human rights]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo, (3[5]), 353–359. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.52(дата звернення: 14.10.2026).
8. UN GGE Report: Major Players Recommending Norms of Behaviour, Highlighting Aspects of International Law. 2015. URL: https://ccdcoe.org/incyder-articles/2015-un-gge-report-major-players-recommending-norms-of-behaviour-highlighting-aspects-of-international-law/ (date of access: 13.10.2026).
9. Osula Anna-Maria, Kasper Agnes & Kajander Aleksi. EU Common Position on International Law and Cyberspace, 2022. Vol. 16. No. 1 URL: https://doi.org/10.5817/MUJL2022-1-4(date of access: 13.10.2026).
10. Hughes S. U. S. Regulation of Blockchain Curr chain Currencies: A P encies: A Policy Overview. American University Washington College of Law. 2020. 1. 1. URL: https://digitalcommons.wcl.american.edu/facsch_lawrev/1883(date of access: 13.10.2026).
11. Karvatska, S. B., Manyk, A. Z., & Stroich, M. I. (2025). Kiberbezpeka: suchasni vyklyky ta mizhnarodno-pravovi ramky shchodo zakhystu danykh [Cybersecurity: Contemporary challenges and international legal frameworks for data protection]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo, (87, Pt. 4), 251–256. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.4.39 (дата звернення: 14.10.2026).
12. Labik, A. R. (2025). Mizhnarodne pravo prav liudyny v umovakh tsyfrovizatsii: analiz kliuchovykh poniat [International human rights law in the context of digitalization: An analysis of key concepts]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo, (6, Pt. 3), 429–433. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.3.65(дата звернення: 14.10.2026).
13. Khaustova, M. H. (2022). Poniattia tsyfrovizatsii: natsionalni ta mizhnarodni pidkhody [The concept of digitalization: National and international approaches]. Pravo ta innovatsii, (2[38]), 7–18. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-2(38)-1(дата звернення: 14.10.2026).
14. Golia Angelo Jr., Kettemann Matthias C., Kunz Raffaela [Eds.]. Digital Transformations in Public International Law. URL: https://pure.mpg.de/rest/items/item_3560540_1/component/file_3560541/content (date of access: 13.10.2026).
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Журнал Міжнародного та Європейського права
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
