ВИВЧЕННЯ ГРАНИЧНОСТІ У ЗАСВОЄННІ МОВИ ТА ПЕРЕКЛАДІ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.852.163-171Ключові слова:
аспектуальне маркування, граничность, засвоєння мови, міжмовні відмінност, перекладознавствоАнотація
Ця стаття досліджує явище граничності або цілеспрямованості подій у мовних конструкціях під час вивчення мови й перекладу, акцентуючи увагу на міжмовних відмінностях між українською та англійською мовами. Ми вивчаємо, як ці відмінності впливають на засвоєння рідної та другої мов, а також на точність перекладу та його обробку. Дослідження виокремлює два основні способи позначення граничності: англійська мова використовує композиційну систему, залежну від властивостей граматичного додатка, тоді як українська, як і інші слов'янські мови, використовує морфологічні маркери, такі як префікси зі значенням завершеності. Результати досліджень, присвячених вивченню рідної мови, свідчать про те, що системи граничності на основі предикатів, як в українській мові, сприяють більш ранньому і точному засвоєнню мови завдяки чіткому морфологічному кодуванню. І навпаки, мови, які маркують граничність композиційно, як наприклад англійська, вимагають інтегрування різних видів інформації, що призводить до більш тривалого процесу засвоєння. Дослідження вивчення другої мови показують, що ті, хто вивчає англійську з мов без детермінантної системи артиклів часто відчувають труднощі з композиційною граничністю. Аналогічно, англомовні студенти, які вивчають українську мову, спочатку покладаються на свої механізми, але з часом набувають предикатної граничності в міру того як їхній рівень володіння мовою зростає. Ці висновки мають важливе значення для перекладознавства.
Завантажити
Посилання
REFERENCES
Brown, R. (1973). A first language: The early stages. Harvard University Press.
Bybee, J. L. (1985). Morphology: A study of the relation between meaning and form. Amsterdam: John Benjamins.
Folli, R., & Harley, H. (2006). What language says about the psychology of events. Trends in Cognitive Sciences, 10(3), 91-92.
Ionin, T., & Zubizarreta, M. L. (2010). Introduction to the special issue: Selective first language influence and retreat from negative transfer. Second Language Research, 26(3), 283-291. doi: 10.1177/0267658310365767
Jackendoff, R. (1996). The proper treatment of measuring out, telicity and perhaps even quantification in English. Natural Language and Linguistic Theory, 14, 305–354.
Kaku, K., Liceras, J. M., & Kazanina, N. (2008). There is hope for Japanese learners of English: The case of telicity. Paper presented at the 32nd Annual Boston University Conference on Language Development, Somerville, MA.
Krifka, M. (1998). The origins of telicity. In S. Rothstein (Ed.), Events and grammar (pp. 197–235). Dordrecht: Kluwer.
Maratsos, M. P. (1976). The use of definite and indefinite reference in young children: An experimental study of semantic acquisition. Cambridge University Press
Odlin, T. (1989). Language transfer: Cross-linguistic influence in language learning. Cambridge: Cambridge University Press.
Roberts, L. (2012). Psycholinguistic techniques and resources in second language acquisition research. Second Language Research, 28(1), 113-127.
Schwartz, B., & Sprouse, R. (1996). L2 cognitive states and the Full Transfer/Full Access model Second Language Research, 12, 40–72.
Slabakova, R. (1997). Bulgarian preverbs: Aspect in phrase structure. Linguistics, 35, 673–704.
Slabakova, R. (2000). L1 transfer revisited: The L2 acquisition of telicity marking in English by Spanish and Bulgarian native speakers. Linguistics, 38, 739–770.
Slabakova, R. (2001). Telicity in the second language. Amsterdam: John Benjamins.
Slabakova, R. (2005 ). What is so difficult about telicity marking in L2 Russian? Bilingualism: Language and Cognition, 8, 63–77.
Slabakova, R. (2008). Meaning in the second language. Berlin: Mouton de Gruyter.
Slobin, D. I. (2013). Crosslinguistic evidence for the language-making capacity. In The crosslinguistic study of language acquisition (pp. 1157-1256). Psychology Press.
Smith, C. (1991). The parameter of aspect. Dordrecht: Kluwer.
van Hout, A. (2007). Acquiring telicity crosslinguistically: On the acquisition of telicity entailments associated with transitivity. In M. Bowerman & P. Brown (Eds.), Crosslinguistic perspectives on argument structure: Implications for learnability (pp. 255–278). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum.
Vendler, Z. (1967). Linguistics and philosophy. Ithaca, NY: Cornell University Press.
Verkuyl, H. (1972). On the compositional nature of the aspects. Dordrecht: Reidel.
Verkuyl, H. (1993). A theory of aspectuality: The interaction between temporal and atemporal structure. Cambridge: Cambridge University Press.
