ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПЕРЕКЛАДІ ОПОВІДАННЯ ВОЛЬФГАНГА БОРХЕРТА «ХЛІБ»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню використання лексико-семантичних трансформацій, застосованих у процесі перекладу художнього твору, що вирізняється лаконічністю, глибиною змісту та виразною емоційністю і становить особливу складність для перекладу.

У статті розглядається безпосередньо саме поняття перекладацькі трансформації, тлумачення якого запропоновано різними вченими; аналізуються підходи до їх класифікації і висвітлюється застосування лексико-семантичних трансформацій у процесі перекладу німецького оповідання В. Борхерта «Хліб», виконаного Володимиром Василюком на українську мову.

Вирішення поставлених завдань здійснювалось за допомогою використання таких методів дослідження, як теоретичний та порівняльний аналіз, узагальнення наукової та навчально-методичної літератури з проблем перекладознавства та методика суцільної вибірки для збору мовних фактів.

Спираючись на те, що у загальному контексті перекладацькі трансформації є невідʹємною частиною процесу перекладу, що дозволяє забезпечити адекватну передачу змісту і стилю твору, зберігаючи його емоційну та культурну насиченість, у ході аналізу обраного оповідання встановлено, що у процесі перекладу були застосовані різні лексико-семантичні перекладацькі трансформації, а саме вибір варіантного відповідника, контекстуальна заміна, калькування, компресія, декомпресія, пермутація, транспозиція, конкретизація та генералізація, тому було вирішено провести розʹяснення суті кожної окремо, а також додатково були наведені і проаналізовані приклади таких випадків, коли в одному реченні можна спостерігати наявність одночасно декількох лексико-семантичних перекладацьких трансформацій.

Підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що переклад є нелегким процесом, який не обмежується лише механічним перенесенням змісту з однієї мови в іншу, а є творчим процесом, в якому перекладач стає співтворцем тексту. Лексико-семантичні трансформації відіграють головну роль у збереженні комунікативної функції тексту, дозволяючи уникнути буквального перекладу, що може спричинити порушення цілісності або неприродності викладу, тому успішність перекладу безпосередньо залежить від умілого застосування лексико-семантичних перекладацьких трансформацій, які дозволяють зберегти сенс та адаптувати його до особливостей мови перекладу, зберегти стилістичні особливості і більш точно передати зміст.