Моральна та політична кризи інтерсуб’єктивності в Європі та Україні: імплементація ідеї деліберативної демократії
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2020.8.115-131Ключові слова:
віртуалізація, диджиталізація, інтерсуб’єктивність, деліберативна демократія, комунікативно-мережева трансформаціяАнотація
Формування нових ідеалів та цінностей стало ключовим завданням європейської спільноти після подолання тоталітаризму. Чимало тогочасних дослідників шукали методи для попередження атомізації та утвердження демократії, одним з яких стала комунікативна філософія. Цей підхід допоміг сформувати головні наративи, які до цих пір визначають політику Західної Європи. Однак історія не розивається лінійно, а чимало соціальних процесів розгортаються завдяки, на перший погляд, непомітними зв’язками. Brexit, Міжнародна економічна криза 2008-2011 років, пандемія COVID-19 – це «чорні лебеді», які щоразу задають тон настроїв суспільства та визначають смисли наративів у соціальних мережах (віртуальних та реальних).
Комунікативно-мережева трансформація суспільства здатна матеріалізувати дискурси довкола нових проблем світу заради попередження морального розколу. Віртуальний вимір нашого буденного життя набуває ключової ролі в поширенні думок та формуванні настроїв суспільства. Без використання критичного мислення, ми ризикуємо втратити раціональність як основу наших дій і назавжди залишитися під владою ірраціональних мотивів, фейків та ботів. На основі політичній теорії Ю. Габермаса проаналізовано актуальний стан політичного дискурсу, а також потенційний вплив повної або часткової імплементації делібаритивної демократії.
Електронне врядування – є одним з фундаментальних понять інформаційного суспільства. Завдяки посиленій диджиталізації (поштовхом для якої з 2020 став lockdown), чимало бюрократичних процесів зараз активно переносяться у віртуальний вимір, а разом з цим змінюється парадигма відносин «людина-держава». Ця трансформація створює нові загрози для ліберальних цінностей, які формувалися задовго до «держави у смартфоні». Facebook, Google, Amazon та чимало інших Інтернет-гігантів володіють алгоритмами, які здатні не тільки збирати дані, але й використовувати їх для стимулювання бажаної поведінки користувачів та споживачів. Зосередження уваги на сучасних умовах життя людини допоможе краще зрозуміти її політичну поведінку та шляхи формування найкращих умов для демократії у сучасному суспільстві.
Завантажити
Посилання
Anderson R. D. (2003). Dyskursyvne pokhodzhennia dyktatury i demokratii. Universum. 2003. № 7–10. https://goo.gl/zk8FdF (data zvernennia: 07.09.2020).
Halushko K.Iu. Suchasnyi ukrainskyi grand-naratyv: pidkhody, kontseptsii, realizatsiia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2013. №1. C. 5–6.
Horenko O.M. Ukrainskyi metanartyv v epokhu propagandy. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2014. №2. URL: https://goo.gl/ZkmwPW (data zvernennia: 21.08.2020).
Dovira do sotsialnykh instytutsii ta hrup. URL: https://goo.gl/nmafJr (data zvernennia: 07.09.2020).
Karas A. F. Svoboda i vidpovidalnist yak problema samozdiisnennia osoby. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofski nauky. 2016. № 18. S. 13-28.
Luchak A.-M.M. Deliberatyvna demokratiia yak forma pravlinnia v informatsiinomu suspilstvi. Filosofiia yak kulturna polityka suchasnosti: tezy dopovidei III vseukr. nauk. konf. (m. Ostroh, 14–15 zhovt. 2015 r.). Ostroh: Vyd-vo Nats. un-tu «Ostrozka akademiia». 2015. S. 62–65.
Luchak A.-M.M. Elektronne vriaduvannia yak shliakh utverdzhennia tsinnostei deliberatyvnoi demokratii. Filosofiia dialohu y porozuminnia v pobudovi yevropeiskoi i svitovoi spilnot: tezy mizhnar. konf. (m. Lviv, 22–24 cherv. 2016 r.). Lviv: VTs filosof. f-tu LNU im. Ivana Franka, 2016. S. 147–149.
Luchak A.-M.M. Svoboda samovyznachennia yak umova konstruiuvannia yevropeiskoi identychnosti ukraintsia. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia “Kulturolohiia”. 2015. Vyp. 16. S. 326–329.
Masuda Y. Kompiutopiia. Filosofska i sotsiolohichna dumka. Kyiv, 1993. S. 36-50.
Taleb, N. N. Antykhrupkost: kak yzvlech vyhodu yz khaosa / per. s anhl. N. Karaev. Moskva, 2016. 768 s.
Uiavlennia pro te, shcho oznachaie buty hromadianynom. Sotsiolohichne opytuvannia Tsentru Razumkova. URL: https://goo.gl/Y75PqH (data zvernennia: 12.08.2020).
Fukuiama F. Suspilstvo v Ukraini mozhe staty natkhnenniam dlia inshykh krain. Paltforma. 2016. URL: https://goo.gl/kjxT9U (data zvernennia: 12.08.2020).
Khabermas Yu. Vovlechenye druhoho. Ocherky polytycheskoi teoryy. Sankt-Peterburh, 2001. 417 s.
Khabermas Yu. Problema lehytymatsyy pozdneho kapytalyzma. Moskva, 2010. 264 c.
Chomu Vy ne zalucheni do hromadskoi diialnosti? Sotsiolohichne opytuvannia Tsentru Razumkova. 2008. URL: https://goo.gl/Uh3WH8 (data zvernennia: 21.08.2020).
Shcho zavazhaie Vashii hromadskii aktyvnosti? Sotsiolohichne opytuvannia Tsentru Razumkova. 2008. URL: https://goo.gl/1cu2D8 (data zvernennia: 21.08.2020).
Declaration of Principles. Building the Information Society: a global challenge in the new Millennium. URL: https://goo.gl/p17fdB (data zvernennia: 21.08.2020).
Habermas J. The theory of communicative action. Boston, 1984. 457 p.
Luchak A.-M. Network and Communicative Transformation of Civil Society: Ukrainian Context. Virtus. 2016. №10. P. 24-29.
Lutsevych O. How to Finish a Revolution: Civil Society and Democracy in Georgia, Moldova and Ukraine. Chatam House. URL: https://goo.gl/AEpQLc (data zvernennia: 11.07.2020).