“Менталітет” і “ментальність” як категорії соціокультурної та цивілізаційної антропології

Михайло Юрій; Назарій Христан

doi:10.31861/mediaforum.2023.12.95-114

Автор(и)

Михайло Юрій Доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Автор https://orcid.org/0000-0003-0965-6236
Назарій Христан Кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Автор https://orcid.org/0000-0003-3601-2153

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2023.12.95-114

Ключові слова:

менталітет, ментальність, культура, мова, соціальність, етнопсихологія, біхевіоризм

Анотація

У статті здійснено дослідження змісту й механізму взаємодії ментальності й менталітету як феноменів духовно-психічного життя етносу, народу. Актуальність розвідки зумовлена тим, що в наукових пошуках зберігається традиція їх осмислення як синонімічних, але
на даному етапі ці поняття набувають все більшої контраверсій-ності. Менталітет – це наукова категорія, яка відбиває визначене явище, що корениться в глибинах народного життя і фіксує стабільні,
устояні характеристики духовності. Антропологія фіксує сталість менталітету, його статичність, але водночас і його відносну мінливість, тому що він є механізмом, який визначає реакцію на навколишній світ. У термінології антропологів менталітет виражається через поняття «загальної настанови», пов’язаної з поведінковими характеристиками, яка одночасно не залежить від свідомої рефлексії. Іншими словами, менталітет може бути зрозумілий як система відносно міцних стереотипів, оскільки з необхідністю відбиває визначені статичні властивості соціального типу, що склалися в процесі життєвого досвіду. Щодо ментальності – то це якісна, ідентифікаційна характеристика соціального суб’єкта, що фокусує в собі природно-історичні і культурні особливості. Визначення менталітету та ментальності, їх відмінностей обґрунтовується на підставі
історіографічних досліджень зарубіжних та вітчизняних учених,
наукових шкіл з соціології, культурології та психології.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Blok M. 1986. Apolohyia ystoryy, yly Remeslo ystoryka. M.: Nauka. S. 106, 108.

Brodel F. 2002. Sredyzemnoe more y sredyzemnomorskyi myr v epokhu Fylyppa II: v 3 ch. Ch. 1. Rol sredy. M.: Yazyky slavianskoi kultury. S. 20.

Viko Dzh. 1994. Pidstavy novoi nauky pro pryrodu natsii. Kyiv: Znannia.

Vundt V.1896. Yndyvyduum y obshchestvo. SPb. S. 21.

Vundt V. 1998. Problemy psykholohyy narodov // Prestupnaia tolpa. M.: Nauka. S. 201 - 231.

Hehel H. 1956. Entsyklopedyia fylosovskykh nauk: v 3 t. T. 3. M.: Nauka. S. 56, 59.

Helvetsyi K. 1974. O cheloveke. Sochynenyia: 2 t. M.: Polytknyha. T. 2. S. 183.

Herder Y. H. 1977. Ydey k fylosofyy ystoryy chelovechestva. M.: Polytyzdat. S. 274.

Humboldt V. 1984. Yzbrannye trudy po yazykoznanyiu. M.: Nauka. S.10.

Hurevych A. 1993. Ya. Ot ystoryy mentalnostei k ystorycheskomu syntezu // Spory o hlavnom. Dyskussyy o nastoiashchem y budushchem ystorycheskoi nauky vokruh frantsuzskoi shkolы «Annalov». M.: Nauka. S. 4.

Dodonov R. A. 1999. Teoryia mentalnosty: uchenye o determy-nantakh mыslytelnoi deiatelnosty. Zaporozhe: «Tandem-U». S. 12 -13.

Kalakura Ya., Rafalskyi O., Yurii M. 2017. Mentalnyi vymir ukrainskoi tsyvilizatsii. Kyiv: Heneza. 560 s.

Karpiuk L. 2004. Osnovni pidkhody do rozuminnia mentalitetu suchasnymy vchenymy. URL: https://nte.etnolog.org.ua/zmist/2004/N6/Art12.htm

Kolesova O. V. Problema mentalnosty v kontekste sovremennoi kultury (orhanyzmycheskyi y orhanyzatsyonnыi podkhody). URL: https://www.socionauki.ru/-journal/articles/145692/

Lamsden Ch., Humurst A. 1998. Hennokulturnaia koevoliutsyia: chelovecheskyi rod v stanovlenyy. M.: Nauka. S. 122 -135.

Latsarus M., Shteintal Kh. 1905. Mysly o narodnoi psykholohyy. Voronezh. S. 38.

Levy-Briul L. 1980. Pervobytnoe myshlenye // Psykholohyia myshlenyia. M.: Nauka. S. 131 - 132.

Le Hoff. 1992. Zhak. Tsyvylyzatsyia srednevekovoho Zapada. M.: Prohress. S. 310 - 312.

Lure S. V. Yzuchenye etnycheskoi kartyny myra kak ynterdystsyplynarnaia problema. URL: http://etnopsyhology.narod.ru/ svlourie/articles/interdisciplinary.htm

Monteske Sh. L. 1955. Yzbrannye proyzvedenyia. M.: Polytknyha. S. 412.

Pasechnyk S. Ye. (2012). Do pytannia pro rozriznennia poniat «mentalitet» i «mentalnist» u linhvistytsi ta sumizhnykh dystsyplinakh. Naukovi pratsi. T. 70. Vyp. 57. Mykolaivskyi derzhavnyi humanitarnyi universytet im. P. Mohyly. Mykolaiv. S. 86 - 90.

Popovych M. V., 2006. Kysliakovska N. B., Viatkina N. B. Problemy istorii mentalnosti. Problemy teorii mentalitetu. vidp. red. M. V. Popovych. Kyiv: Naukova dumka. 404 s.

Ruban A. O. 2004. Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia ukrainskoi mentalnosti v konteksti istoryko-filosofskoho analizu. Multyversum: filosofskyi almanakh. Kyiv: Tsentr dukhovnoi kultury. № 40. S. 140 -143.

Fromm E. 1997. Vtecha vid svobody. Kyiv: Sobor. S. 87.

Fromm E. 1993. Psykhoanalyz y etyka. M.: Nauka. S. 46 -47.

Freid Z. 1990. Psykholohyia bessoznatelnoho. M.: Kanon. S. 244 .

Iunh K. H. 1991. Arkhetyp y symvol. M.: Renessans. S. 95.

Iunh K. H. 1994. Problemy dushy nashoho vremeny. M.: Kanon. S. 64.

Yunh K. H. 1996. Psykholohycheskye typy. M.: «Unyversytetskaia knyha», AST. 716 s.

Iushchyshyn O. I. Poniattia natsionalnoho kharakteru, mentalnosti i natsionalnoi svidomosti yak instrument kulturolohichnoho analizu. URL: http://iai.dn.ua/_u/iai/dtp/CONF//4_2004/articles//stat410.html