Дискусії про польський східний кордон після Другої світової війни у середовищі польської еміграції

Автор(и)

  • Тетяна Єлова Аспірантка кафедри політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки Автор https://orcid.org/0000-0002-1059-5795

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2020.8.62-71

Ключові слова:

польський східний кордон, Друга світова війна, лінія Керзона, часопис «Культура», дискусії, еміграція

Анотація

В нових геополітичних координатах, що склалися після завершення Другої світової війни польську державність було відроджено у новій якості, на карті Центральної Європи постає Польська народна республіка, близько половини територій якої складали, так звані, «повернуті землі», а сама держава у своїх кордонах змістилася на захід. Новий східний кордон повоєнної Польщі пройшов по лінії Керзона.
Переговори та узгодження щодо нового повоєнного східного кордону Польщі відбувалося між радянською та польською сторонами з 1944 року щорічно, включаючи 1948 рік, а згодом у 1951 році відбувся останній обмін територіями. Дискусії навколо політичної карти Європи та нового східного кордону Польщі, що після Другої світової війни стали новою реальністю велися у владних кабінетах та на шпальтах різноманітних видань. Найбільш широких масштабів набула дискусія навколо проблеми нового східного кордону Польщі на сторінках еміграційного часопису «Культура».
Польські еміграційні публічні інтелектуали: Єжи Ґедройць, Юліуш Мерошевський, Юзеф Чапський та інші члени редакційної колегії часопису «Культура» зайняли однозначну позицію щодо необхідності визнання польського кордону, що був сформований після Другої світової війни. Дана позиція була неприйнятна для польського еміграційного уряду, що перебував у Лондоні та частки польських еміграційних кіл у США.
З’ясовано, що редакційний колектив часопису «Культура», починаючи із 1952 року, послідовно обстоює принцип непорушності кордонів, що встановлені після Другої світової війни, закликаючи поляків відмовитися від, так званих, польських кресів та примиритися із сусідами за новим східним кордоном.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Berdykhovska B. 2005. Ukraina v zhytti Yezhy Gedroitsia i na storinkakh paryzkoi «Kultury». Prostir svobody. Ukraina na shpaltakh paryzkoi «Kultury». Kyiv: Krytyka.

Gedroits Ye. 2015. Avtobiohrafiia u chotyry ruky. Kyiv: Dukh i litera.

Genyk M. 2011. Rol «Deklaratsii v ukrainskii spravi» 1977 roku v dosiahnenni polsko-ukrainskoho prymyrennia. Ukraina–Polsha: istorychna spadshchyna i suspilna svidomist. Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 3-4.

Dokumentы y materyalы po ystoryy sovetsko-polskykh otnoshenyi. 1980. T.10. Yanvar 1950 – dekabr 1955 hh. M.: Nauka.

Zanevych M. U poloni starykh kontseptsii: shcho vplyvaie na ukrainsku polityku Polshchi. https://www.eurointegration.com.ua (accessed June, 19, 2019).

Kozlovskyi I. 1998. Vstanovlennia ukrainsko-polskoho kordonu. 1941–1951 rr. Lviv: Initsial.

Maievskyi Yu. 2005. Lyst do redaktsii. Prostir svobody. Ukraina na shpaltakh paryzkoi «Kultury». Kyiv: Krytyka.

Strilchuk L., Pasichnyk Yu. 2020. Prezydentskyi vymir suchasnykh ukrainsko-polskykh vidnosyn: monohrafiia. Lutsk: Terezy.

Shapoval Yu. 2004. Uroky dvokh repatriatsii: u veresni 2004-ho vypovniuietsia 60 rokiv z pochatku masshtabnoho polsko-ukrainskoho pereselennia. Dzerkalo tyzhnia. 3 veres. № 35.

Завантаження


Переглядів анотації: 22

Опубліковано

2020-12-28

Як цитувати

Єлова, Т. (2020). Дискусії про польський східний кордон після Другої світової війни у середовищі польської еміграції. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, 8, 62-71. https://doi.org/10.31861/mediaforum.2020.8.62-71