Принцип «Non bis in idem» в практиці Європейського суду з прав людини: трансформаційні процеси та сучасні виклики
DOI:
https://doi.org/10.31861/jiel.2026.2.32-45Ключові слова:
принцип «Non bis in idem», Конвенція про захист прав та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини, кримінальна юстиція, автономне тлумачення, юридична відповідальністьАнотація
У статті проаналізовано еволюцію принципу «non bis in idem» (заборони повторного кримінального переслідування та покарання) від античних часів до сучасного етапу його розвитку в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Цей принцип, закріплений у статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує захист особи від повторного кримінального переслідування, судового розгляду або покарання під юрисдикцією тієї самої держави за ті самі факти після остаточного виправдання чи засудження. Продемонстровано, що буквальний текст цієї норми значною мірою було розширено у практиці Страсбурзького суду як наслідок автономного тлумачення поняття «кримінальне обвинувачення» (на основі «критеріїв Енгеля»). Наразі ця заборона охоплює також адміністративні, податкові, фінансові та дисциплінарні провадження, якщо відповідні стягнення де-факто мають репресивний та каральний характер у правовій системі відповідної держави.
Розкрито зміст основних елементів цього принципу через призму юриспруденції Страсбурзького суду. Особливу увагу приділено розвитку підходів ЄСПЛ до критерію тотожності проваджень (idem) та ознак їх дублювання (bis) – від справи «Сергій Золотухін проти Росії» (2009) до нещодавнього рішення «Хесус Піньял проти Португалії» (2026). Встановлено, що для встановлення idem визначальним зіставлення фактичних обставин, які утворюють істотні елементи діяння, а не відмінність їх правової кваліфікації; водночас множинні провадження «кримінального характеру» щодо тотожних фактів не обов'язково становлять заборонене дублювання, якщо вони утворюють належно інтегровану систему. На прикладах з практики Верховного Суду показано складність розмежування різних правових режимів відповідальності в українській правовій системі. Обґрунтовано необхідність не лише оцінювати фактичну тотожність і змістовний та часовий зв'язок проваджень, а й забезпечувати координацію компетентних органів і пропорційність сукупного тягаря застосованих санкцій. Сформульовано рекомендації щодо врахування раніше застосованих заходів у межах чинних повноважень судів та щодо вдосконалення відповідних законодавчих механізмів.
Посилання
1. Azarov, D. S. (2024). Non bis in idem ta vydy yurydychnoi vidpovidalnosti [Non bis in idem and types of legal liability]. In Pryntsypy prava: universalne ta natsionalne v konteksti suchasnykh hlobalizatsiinykh i yevrointehratsiinykh protsesiv (pp. 26–31). Kyiv. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/32778 [in Ukrainian].
2. Bachmaier, L. (2022). Disciplinary sanctions against judges: Punitive but not criminal for the Strasbourg Court. Pragmatism or another twist towards further confusion in applying the Engel criteria? Eucrim, 17(4), 260–265. https://doi.org/10.30709/eucrim-2022-018.
3. Basic Law for the Federal Republic of Germany. (1949, May 23). Ukrainian translation. https://www.bundestag.de/resource/blob/1033364/grundgesetz_uk.pdf.
4. Charter of Fundamental Rights of the European Union. (2012). Article 50. Official Journal of the European Union, C 326, 406. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:12012P050.
5. Code of Ukraine on Administrative Offences. (1984, December 7). No. 8073-X, Article 33. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text [in Ukrainian].
6. Constitution of the United States of America. (1787, September 17). https://constitution.congress.gov/constitution/.
7. Constitution of Ukraine. (1996, June 28). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].
8. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. (1950, November 4). Protocol No. 7 (1984, November 22). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.
9. Council of Europe. (1970, May 28). European Convention on the International Validity of Criminal Judgments (ETS No. 070), Articles 53–55. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_341#Text.
10. Criminal Code of Ukraine. (2001, April 5). No. 2341-III, Article 65. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].
11. Drozdov, O. M. (2017). Non bis in idem – yevropeiskyi oriientyr dlia zabezpechennia stalosti ta yednosti sudovoi praktyky Verkhovnym Sudom [Non bis in idem as a European guide for consistency of Supreme Court case law]. Pravo Ukrainy, 6, 110–132. [in Ukrainian].
12. Drozdov, O., & Drozdova, O. (2023). Non bis in idem vs yevropeiskyi order na aresht (v konteksti praktyky Sudu YeS) [Non bis in idem vs the European arrest warrant (in the case law of the CJEU)]. In Pryvatno-pravovi ta publichno-pravovi vidnosyny: problemy teorii ta praktyky (pp. 420–428). DonDUVS [in Ukrainian].
13. European Court of Human Rights [Grand Chamber]. (2009, February 10). Sergey Zolotukhin v. Russia (Application no. 14939/03). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-91222.
14. European Court of Human Rights [Grand Chamber]. (2016, November 15). A and B v. Norway (Applications nos. 24130/11 and 29758/11). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-168972.
15. European Court of Human Rights [Grand Chamber]. (2018, November 6). Ramos Nunes de Carvalho e Sá v. Portugal (Applications nos. 55391/13, 57728/13 and 74041/13). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-187507.
16. European Court of Human Rights [Grand Chamber]. (2019, July 8). Mihalache v. Romania (Application no. 54012/10). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-194523.
17. European Court of Human Rights [Grand Chamber]. (2026, July 9). Jesus Pinhal v. Portugal (Application no. 48047/15; application no. 2276/20 disjoined). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-251322.
18. European Court of Human Rights. (1976, June 8). Engel and Others v. the Netherlands (Applications nos. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72 and 5370/72). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57479.
19. European Court of Human Rights. (2013, January 9). Oleksandr Volkov v. Ukraine (Application no. 21722/11). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-115871.
20. European Court of Human Rights. (2018, February 20). Krombach v. France (Application no. 67521/14, decision on admissibility). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-182045.
21. European Court of Human Rights. (2018, October 9). Seražin v. Croatia (Application no. 19120/15, decision on admissibility). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-187707.
22. European Court of Human Rights. (2025, October 14). Tsatani v. Greece (Application no. 42514/16). https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-245246.
23. European Court of Human Rights. (2026, February 28). Guide on Article 4 of Protocol No. 7 to the European Convention on Human Rights: Right not to be tried or punished twice. https://ks.echr.coe.int/documents/d/echr-ks/guide_art_4_protocol_7_ukr.
24. Garbarski, A. M., & Muskens, L. F. (2026, July 29). European Court of Human Rights refines ne bis in idem principle. Bär & Karrer. https://www.baerkarrer.ch/en/publications/european-court-of-human-rights-refines-ne-bis-in-idem-principle.
25. Hutnyk, V. V. (2009). Pryntsyp non bis in idem u praktytsi diialnosti Komitetu z prav liudyny, Mizhnarodnoho Trybunalu dlia kolyshnoi Yuhoslavii ta Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu [The principle of non bis in idem in the practice of international human rights and criminal courts]. Advokat, 10(109), 34–37. https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/09/adv_2009_10_6.pdf [in Ukrainian].
26. International Covenant on Civil and Political Rights. (1966, December 16). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text [in Ukrainian].
27. Klimek, L. (2022). Ne bis in idem as a modern guarantee in criminal proceedings in Europe. Access to Justice in Eastern Europe, 5(4), 101–118. https://ajee-journal.com/upload/attaches/att_1668594625.pdf.
28. Mazur, M. V., & Mazur, N. I. (2025). Pryntsyp non bis in idem u praktytsi Yevropeiskoho sudu z prav liudyny ta Verkhovnoho Sudu [The non bis in idem principle in the ECtHR and Supreme Court case law]. https://www.judge-mazur.in.ua/research/2025/3452 [in Ukrainian].
29. Pysmenskyi, Ye. O. (2020). Pro zastosuvannia pryntsypu non bis in idem (st. 61 Konstytutsii Ukrainy) u praktytsi Verkhovnoho Sudu [Application of non bis in idem in the Supreme Court’s case law]. In Konstytutsiini zasady kryminalnoho prava Ukrainy (pp. 75–79). Kyiv. https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/874 [in Ukrainian].
30. Supreme Court (Ukraine), Criminal Cassation Court. (2018, October 2). Judgment in case no. 369/2124/15-k. (Proceedings no. 51-2978km18). https://reyestr.court.gov.ua/Review/76945439 [in Ukrainian].
31. Supreme Court (Ukraine), Criminal Cassation Court. (2022, December 8). Judgment in case no. 686/11795/17 (Proceedings no. 51-1951km22). https://reyestr.court.gov.ua/Review/107938401 [in Ukrainian].
32. Supreme Court (Ukraine), Criminal Cassation Court. (2024, May 1). Judgment in case no. 607/13421/22 (Proceedings no. 51-5168km23). https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788483 [in Ukrainian].
33. Supreme Court (Ukraine), Joint Chamber of the Administrative Cassation Court. (2020, December 22). Judgment in case no. 260/1743/19 (Proceedings no. K/9901/18177/20). https://reyestr.court.gov.ua/Review/93708687 [in Ukrainian].
34. Supreme Court (Ukraine), Joint Chamber of the Criminal Cassation Court. (2019, December 2). Judgment in case no. 612/712/16-k (Proceedings no. 51-2148kmo18). https://reyestr.court.gov.ua/Review/86275888 [in Ukrainian].
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Журнал Міжнародного та Європейського права
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
