Міжнародно-правове регулювання наукової діяльності: сучасні виклики та наукові підходи
DOI:
https://doi.org/10.31861/jiel.2026.1.17-28Ключові слова:
міжнародно-правові підходи до регулювання наукової діяльності, адаптація у сфері наукових досліджень, європейські рамки регулювання наукової діяльності, практика Європейського суду з прав людини у сфері свободи наукової діяльності, практика Суду Європейського Союзу, міжнародно-правові акти у сфері наукової діяльності, міжнародне наукове співробітництвоАнотація
У статті розглядаються сучасні підходи до міжнародно-правового регулювання наукової діяльності в контексті глобалізації, цифрової трансформації та технологічного розвитку. Встановлено, що наукові дослідження стали важливим чинником, який впливає на міжнародні відносини, економічний розвиток, захист прав людини та глобальну безпеку, що вимагає ефективних міжнародно-правових механізмів регулювання співпраці між державами, науковими установами та міжнародними організаціями. Міжнародно-правове регулювання виконує не лише координаційну роль, а й забезпечує захист академічної свободи, дотримання етичних стандартів та баланс між науковим прогресом і суспільними інтересами.
Дослідження демонструє, що регулювання наукової діяльності ґрунтується на поєднанні договірних норм, інструментів м’якого права, етичних принципів та інституційних рекомендацій, розроблених такими організаціями, як ЮНЕСКО, Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи та Європейський Союз. Водночас відсутність єдиних міжнародних стандартів створює суперечності у застосуванні правових норм на національному рівні.
Особлива увага приділяється проблемам, що впливають на академічну свободу, зокрема політичному тиску, збройним конфліктам, маніпулюванню інформацією та обмеженням міжнародного наукового співробітництва. У статті також аналізується вплив штучного інтелекту, біотехнологій та цифрових технологій на трансформацію міжнародно-правових підходів до регулювання наукової діяльності. Підкреслюється, що технологічний прогрес вимагає розробки оновлених правових стандартів щодо відповідальності, захисту даних, прозорості та етичного управління в наукових дослідженнях.
У дослідженні зроблено висновок, що зміцнення наукової доброчесності, гармонізація міжнародно-правових стандартів та покращення інституційної співпраці є необхідними для формування ефективної та адаптивної міжнародної системи, здатної реагувати на сучасні глобальні виклики у сфері наукової діяльності.
Посилання
1. Bortniak, K. V. (2024). Administratyvno-pravovi zasady kontrolno-nahliadovoi diialnosti v sferi nauky [Administrative and legal principles of control and supervisory activity in the field of science]. Samit-Knyha.
2. Karvatska, S. B. (2024). Pravova rehlamentatsiia naukovoi diialnosti: suchasni vyklyky ta doslidnytski pidkhody [Legal regulation of scientific activity: Modern challenges and research approaches]. Yurydychnyi Naukovyi Elektronnyi Zhurnal, (12), 528–531. http://www.lsej.org.ua/12_2024/125.pdf
3. Tytska, Ya. O. (2024). Mizhnarodne pravo ta vidobrazhennia katehorii naukovoho poshuku u vitchyznianii doktryni [International law and the reflection of categories of scientific research in domestic doctrine]. Yurydychnyi Naukovyi Elektronnyi Zhurnal, (12). https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-12/106
4. Akbari, A., Pourghahramani, B., & Beigi, J. (2024). Scientific discrimination and apartheid: Current international law approach and existing challenges. International Studies Journal, 20(3), 151–168. https://doi.org/10.22034/isj.2023.386710.1975
5. Big Brother Watch and Others v. the United Kingdom, Applications Nos. 58170/13, 62322/14 and 24960/15 (European Court of Human Rights, May 25, 2021). https://hudoc.echr.coe.int
6. Çölgeçen and Others v. Turkey, Application No. 50124/07 (European Court of Human Rights, December 8, 2020). https://hudoc.echr.coe.int
7. Kula v. Turkey, Application No. 20233/06 (European Court of Human Rights, June 19, 2018). https://hudoc.echr.coe.int
8. Lombardi Vallauri v. Italy, Application No. 39128/05 (European Court of Human Rights, October 20, 2009). https://hudoc.echr.coe.int
9. Mustafa Erdoğan and Others v. Turkey, Applications Nos. 346/04 and 39779/04 (European Court of Human Rights, May 27, 2014). https://hudoc.echr.coe.int
10. Sorguç v. Turkey, Application No. 17089/03 (European Court of Human Rights, June 23, 2009). https://hudoc.echr.coe.int
11. UNESCO. (1960). Convention against Discrimination in Education. https://www.unesco.org/en/legal-affairs/convention-against-discrimination-education
12. Council of Europe. (1950). Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. https://www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf
13. UNESCO. (1989). Convention on Technical and Vocational Education. https://www.unesco.org/en/legal-affairs/convention-technical-and-vocational-education
14. United Nations. (1989). Convention on the Rights of the Child. https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-child
15. Data Protection Commissioner v. Facebook Ireland Ltd and Maximillian Schrems (Case C-311/18) (Court of Justice of the European Union, July 16, 2020). https://curia.europa.eu
16. Garnett, K., Van Calster, G., & Reins, L. (2018). Towards an innovation principle: An industry trump or shortening the odds on environmental protection? Law, Innovation and Technology, 10(1), 1–14. https://doi.org/10.1080/17579961.2018.1455023
17. United Nations. (1965). International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination. https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-convention-elimination-all-forms-racial
18. United Nations. (1966). International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-economic-social-and-cultural-rights
19. Kovács, K. (2024). Academic freedom in Europe: Limitations and judicial remedies. Global Constitutionalism, 14(1), 138–158. https://doi.org/10.1017/S204538172400009
20. Mahalatchimy, A., Lau, P. L., Li, P., & Flear, M. L. (2021). Framing and legitimating EU legal regulation of human gene-editing technologies: Key facets and functions of an imaginary. Journal of Law and the Biosciences, 8(2). https://doi.org/10.1093/jlb/lsaa080
21. OECD. (2021). OECD Recommendation on Access to Research Data from Public Funding. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0347
22. UNESCO. (2021). Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381137
23. European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj
24. UNESCO. (2000). The Dakar Framework for Action: Education for All: Meeting Our Collective Commitments. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000121147
25. United Nations. (2015). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. https://sdgs.un.org/2030agenda
26. UNESCO. (2021). UNESCO Recommendation on Open Science. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949
27. UNESCO. (2017). UNESCO Recommendation on Science and Scientific Researchers. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000263618
28. United Nations. (1948). Universal Declaration of Human Rights. https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights
29. Universal Islamic Declaration of Human Rights. (1981). https://www.alhewar.com/ISLAMDECL.html
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
