АНГЛІЙСЬКА ПЕЙОРАТИВНА ЛЕКСИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ

Анотація

Стаття присвячена встановленню специфіки поняттєво-термінологічного поля, пов’язаного з образливою лексикою обмеженого вжитку, та виявленню семантичних і прагматичних відмінностей між такими лінгвістичними категоріями, як пейоратив, інвектива та обсценізм. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю чіткої уніфікованої класифікації цієї лексики в українській та зарубіжній гуманітаристиці, що створює термінологічну полісемію і перешкоджає коректному аналізу вербальної агресії, емоційності та етичних маркерів у мовленні.

У межах дослідження проведено огляд праць українських (Л. О. Білоконенко, О. Є. Голод, А. С. Овсієнко, Л. О. Ставицька, М. Р. Ткачівська та ін.) та зарубіжних (E. Castroviejo, R. Finkbeiner, P. Liviu, M. Popa-Wyatt та ін.) мовознавців, що дозволило систематизувати наявні підходи до визначення, функцій і семантики образливої лексики. З’ясовано, що пейоративна лексика є найбільш широкою категорією, яка охоплює одиниці з негативною конотацією, але не обов’язково спрямовані на пряму образу адресата. Інвектива, на відміну від пейоратива, характеризується інтенційною спрямованістю на приниження або агресивне висловлення, тоді як обсценізми становлять підклас табуйованої лексики, що виходить за межі соціально прийнятних норм спілкування.

Особливу увагу приділено ролі контексту в актуалізації пейоративного значення, що дозволяє виділити абсолютні та релятивні пейоративи. У статті також подано узагальнену класифікацію пейоративної лексики за критерієм контекстуального застосування, що становить практичну цінність для подальших перекладознавчих розвідок.

Отримані результати підтверджують необхідність подальшого розроблення єдиної терміносистеми для вивчення образливої лексики, зокрема в перекладі художнього дискурсу, де така лексика відіграє важливу роль у створенні соціолінгвістичної та культурної реалістичності тексту.