Математичне моделювання та обробка гідроакустичних сигналів у шумових середовищах

Автор(и)

  • Євгеній Пархоменко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автор https://orcid.org/0009-0006-1805-1932
  • Галина Ластівка Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автор https://orcid.org/0000-0003-3639-3507

DOI:

https://doi.org/10.31861/sisiot2025.2.02019

Ключові слова:

аналіз спектрів, оброблення сигналів, акустичні сигнали, імпульсна характеристика, масштабний параметр

Анотація

У статті наведено результати дослідження методів підвищення ефективності передавання гідроакустичних сигналів у складних шумових середовищах шляхом застосування вейвлет-аналізу, адаптивної фільтрації та їх математичного моделювання. Гідроакустичні системи є ключовим інструментом забезпечення підводного зв'язку, проте їх функціонування істотно ускладнюється впливом багатопроменевого поширення, турбулентності водної середовища, відбитків від поверхні та дна, що призводить до спотворень та зниження достовірності інформації. У роботі реалізовано підхід структурно-функціонального синтезу, який поєднує математичний опис процесів поширення сигналів, вейвлет-декомпозицію для аналізу часово-частотної структури та адаптивну фільтрацію на основі критерію мінімізації середньоквадратичної похибки. Запропонована модель гідроакустичного каналу враховує імпульсну характеристику середовища та адитивний білий гаусовий шум, що дозволяє адекватно відтворити реальні умови передачі. Для підвищення точності реконструкції інформації розроблено комбінований алгоритм: на першому етапі здійснюється вейвлет-декомпозиція прийнятого сигналу, далі проводиться порогова обробка детальних коефіцієнтів за правилом Доного, після чого застосовується адаптивна фільтрація Вінера або LMS-типу. Завдяки часово-частотній локалізації вейвлетів забезпечується ефективне виділення інформаційних компонент навіть за низького співвідношення сигнал/шум. Моделювання в середовищі MATLAB підтвердило результативність комбінованої обробки: порівняння часових та спектральних характеристик сигналів до і після фільтрації засвідчило зменшення шумових компонентів та збереження основної структури. Отримані показники середньоквадратичної похибки та співвідношення сигнал/шум демонструють суттєве покращення якості реконструкції. Запропонований підхід може бути використаний у практичних гідроакустичних системах для підвищення їх завадостійкості, стабільності та точності відновлення інформаційних повідомлень у складних підводних умовах. Поєднання вейвлет-перетворення та адаптивної фільтрації формує основу для створення інтелектуальних систем обробки сигналів, здатних забезпечити ефективне функціонування в умовах стохастичних завад та нерівномірного поширення акустичних хвиль.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • Євгеній Пархоменко, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

    Отримав ступінь магістра з радіотехніки у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федковича (Україна). Наразі навчається в аспірантурі за спеціальністю «Електронні комунікації та радіотехніка». Його наукові інтереси охоплюють питання мережевої та кібербезпеки.

  • Галина Ластівка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

    Отримала ступені бакалавра та магістра з радіотехніки у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федковича, Україна. Отримала ступінь кандидата наук з твердотільної електроніки у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федковича. Наразі є доцентом кафедри радіотехніки та інформаційної безпеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федковича. Сфера наукових інтересів включає методи та засоби радіоспектроскопії, їх застосування для дослідження сенсорних властивостей, структур та дефектів шаруватих та органічних напівпровідників.

Посилання

J. Proakis, Digital Communications, 5th ed. New York: McGraw-Hill, 2008.

M. Stojanovic and J. Preisig, “Underwater Acoustic Communication Channels: Propagation Models and Statistical Characterization,” IEEE Communications Magazine, vol. 47, no. 1, pp. 84–89, Jan. 2009.

A. V. Oppenheim and R. W. Schafer, Discrete-Time Signal Processing, 3rd ed. Prentice Hall, 2009.

M. Stojanovic, “Recent Advances in High-Speed Underwater Acoustic Communications,” IEEE Journal of Oceanic Engineering, vol. 21, no. 2, pp. 125–136, Apr. 1996.

L. Berkhovskikh and Y. Lysanov, Fundamentals of Ocean Acoustics, 3rd ed. Springer, 2002.

Mallat, A Wavelet Tour of Signal Processing, 3rd ed. Academic Press, 2008.

MathWorks, “Wavelet and Signal Processing Toolbox Documentation,” [Online]. Available: https://www.mathworks.com/help

H. Liu, L. Ma, Z. Wang, and G. Qiao, “Channel Prediction for Underwater Acoustic Communication: A Review and Performance Evaluation of Algorithms,” Remote Sensing, vol. 16, no. 9, p. 1546, 2024, doi:10.3390/rs16091546.

X. Su, H. He, and J. Liu, “Recent Advances in Underwater Signal Processing,” Sensors, vol. 23, no. 13, p. 5777, 2023, doi:10.3390/s23135777.

D. L. Donoho, “De-Noising by Soft-Thresholding,” IEEE Trans. Inf. Theory, vol. 41, no. 3, pp. 613–627, May 1995.

Завантаження


Переглядів анотації: 9

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

[1]
Є. Пархоменко and Г. Ластівка, “Математичне моделювання та обробка гідроакустичних сигналів у шумових середовищах”, SISIOT, vol. 3, no. 2, p. 02019, Dec. 2025, doi: 10.31861/sisiot2025.2.02019.

Схожі статті

1-10 з 72

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають