Нейтралітет як основа державності та зовнішньополітичного курсу Республіки Ірландія

Анотація

Статтю присвячено аналізу феномена ірландського суверенітету як фундаменту державності та зовнішньополітичної стратегії Республіки Ірландія в контексті глобальних політичних трансформацій ХХ–ХХІ ст. Аргументовано, що політика нейтралітету Республіки Ірландія має багату історію. Вона допомагає країні уникати участі у військових конфліктах і впливає на міжнародні події. Ірландія не є членом військових союзів та угод про взаємну оборону, що дозволяє їй зберігати незалежність. ЄС і міжнародні партнери поважають суверенітет і нейтралітет Ірландії, що підтверджується юридичними гарантіями, наданими в 2009 р. Рішення Ірландії про нейтралітет було ухвалено після боротьби за незалежність і напружених відносин із Великою Британією. Прихильність нейтралітету не є постійною, і його значення продовжує переглядатися. Розширення участі Ірландії в миротворчих місіях та інтеграція в ЄС привернули увагу до її нейтралітету. Однак деякі аспекти інтеграції до ЄС викликають занепокоєння, особливо загальна зовнішня політика ЄС і політика безпеки.

Показано, що з моменту свого виникнення ірландський нейтралітет є предметом дискусій і різних інтерпретацій. Ірландія традиційно дотримується політики нейтралітету, яка є історичною традицією, а не обов’язком, як у випадку з Австрією. Політика невтручання в міжнародні відносини сформувалася до створення Ірландської Республіки в 1948 р., коли Ірландія вийшла з Британської Співдружності. Це рішення було зумовлене прагненням ірландського народу уникнути участі в британських військових конфліктах, а також бажанням здобути незалежність і суверенітет від британського правління. Ірландський нейтралітет не закріплений у конституції і не має офіційного тлумачення, але він відчувається і є реальним. Після століть політичного гніту і репресій з боку Великої Британії ірландці прагнули незалежності та самовизначення. Ідея полягала в проведенні політики, відмінної від британської, щоб підкреслити унікальність країни. З початком Другої світової війни нейтралітет став асоціюватися з боротьбою за свободу. В умовах глобальних політичних трансформацій XXI ст. прихильники ідеї про неможливість збереження нейтралітету заявляють, що залученість Республіки Ірландія в міжнародні відносини виключає можливість збереження нейтралітету. Однак такий підхід не враховує мінливу геополітичну ситуацію і думку ірландців, які продовжують вважати свою країну нейтральною.

Встановлено, що Республіка Ірландія бере активну участь у міжнародній політиці, будучи членом ООН і учасником програми НАТО «Партнерство заради миру». Вона дозволила США використовувати один зі своїх аеропортів для військових операцій в Іраку та Афганістані. Ірландські сили брали участь у миротворчих місіях ООН. Найбільш жваві дискусії стосуються взаємин Республіки Ірландія з ЄС. Доведено, що ірландці непокояться через втрату незалежності та нейтралітету, незважаючи на позитивне ставлення до членства в ЄС. Страх втрати суверенітету та нейтралітету впливає на громадську думку. Позиція більшості політиків змінилася, не збігаючись із громадською думкою. Останнім справжнім прихильником нейтралітету був І. де Валера, який представив цю концепцію як офіційну. Нині переважна більшість ірландців продовжує підтримувати нейтралітет.