Християнська символіка кольору в середньовіччі в контексті нової концепції символа як гіперзнака

Олександр Огуй; Ольга Івасюк

doi:10.31861/mediaforum.2019.7.188-210

Автор(и)

Олександр Огуй професор кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна Автор
Ольга Івасюк кафедра сучасних іноземних мов і перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Автор https://orcid.org/0000-0001-6638-2652

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2019.7.188-210

Ключові слова:

символ, гіперзнак, християнська символіка кольорів, середньовіччя

Анотація

У статті системно досліджено християнську символіку кольорів у середньовіччі, а також визначено поняття символу як гіперзнака, що постає репрезентантом якихось понять, ідей чи явищ, звичних для певних спільнот. Встановлено, що суперзнаки КОЛЬОРИ, що реалізовувалися через уявні образи (візії), картини (фрески, мініатюри), одяг і навіть слово, отримали символічний прояв, характерний для християнства. Аргументовано доведено, що у середньовіччі колір був визначальним як станова характеристика для статичного одягу чи його зображення в літературних пам’ятках, а також виступав експресивно-виражальною характеристикою для динамічної літургії як складної динамічної системи різнопланових знаків (образів-ікон, символів та індексів). Загалом символи визначено як складні феномени
культури, залежні як від індивідуальної інтерпретації, так і від рівня культурних стереотипів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Sviate Pysmo Staroho ta Novoho Zavitu / povnyi pereklad, zdiisnenyi za oryhinalnymy yevreiskym, aramiiskym ta hretskym tekstamy. 1992. Ukr.bibl. tovarystvo: Ukrainian Bible 63 DC.

Averintsev, Sergey. 1973. “Zoloto v sisteme simvolov rannevizantiyskoy kulturyi.“ Vizantiya. Yuzhnyie slavyane i Drevnyaya Rus. Zapadnaya Evropa: Iskusstvo i kultura: Sb. statey v chest V.N.Lazareva: 46-47.

Alimpieva, Roza. 1976. “Semanticheskaya struktura slova «belyiy».” Voprosyi semantiki: Sb. nauch.tr., Leningr.un-t. 2.: 13-27.

Arutyunova, Nina. 1998. Yazyik i mir cheloveka. Moskva: Shkola «Yazyiki Russkoy kulturyi».

Gayduk, Vitaliy. 1971. “K voprosu o tsvetovoy simvolike «Bozhestvennoy Komedii» Dante.” Dantovskie chteniya: 174-180.

Kozak,Tetiana. 2002. “Leksyko-semantychna hrupa sliv, yaki poznachaiut kolir u nimetskii movi (diakhronichne doslidzhennia).” Dys. … kand. filol. nauk, Odeskyi nats. un-t im. I.I. Mechnykova.

Losev, Aleksey. 1993. Ocherki antichnogo simvolizma i mifologii. Moskva: Nauka.

Men, Aleksandr. 2000. Isagogika. Vethiy zavet. Kurs po izucheniyu Svyaschennogo Pisaniya. Moskva: Nauka.

Odeyaniya duhovenstva. 1983. T.4. u Nastolnaya kniga svyaschennosluzhitelya. Moskva: Izd-vo Mosk. Patriarhii: 110-156.

Rubanova, Halyna, ta Volodymyr Motornyi. 1982. Istoriia zarubizhnoi literatury : Seredni viky ta Vidrodzhennia. Lviv: Vyshcha shkola.

Tarasenko, Vladislav. 2012. Fraktalnaya semiotika: «slepyie pyatna», peripetii i uznavannya. Moskva: Librokom.

Barsch, Jürgen. Farbiger Gottesdienst. 2011. “Zur Bedeutung der liturgischen Farbe in Vollzug und Wahrnehmung der Liturgie im Mittelalter“. Farbe im Mittelalter. Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. Mediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Cardigos, Isabel. 1995. In and Out of Enchantment : Blood Symbolism and Gender in Portuguese Fairy-tales. Helsinki : Academia Scientiarum Fennica.

Cassirer, Ernst. 1995. Symbol, Technik, Sprache: Aufsätze aus den Jahren 1927-1933. Hamburg: Phil. Bibl.

Grigore, Mihai-D. 2011. „Weiße Pilger, rote Verdammte. Farben und Heilsordnungen am Beispiel der mittelalterlichen Hagiografie“. Farbe im Mittelalter. Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. Mediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Jung, Carl Gustav. 1968. Der Mensch und seine Symbole. Olten.

Kant, Immanuel.1793 Kritik der Urtheilskraft. Berlin.

Knoch, Wendelin. 2011. „Visionäre Farbigkeit. Anmerkungen zum Liber Scivias der Äbtissin Hildegard von Bingen (1098-1179)“. Farbe im Mittelalter. Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. Mediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Kottmann, Delia. 2011. „Farbliche und ikonographische Auswahl im Apokalypsezyklus Saint-Savins“. Farbe im Mittel¬alter. Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. Mediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Linares, Marina. 2011. „Kunst und Kultur im Mittelalter. Farbschemata und Farbsymbole“. Farbe im Mittel¬alter. Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. Mediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Neuheuser, Hanns Peter. 2011. „Auf dem Weg zum liturgischen Farbenkanon. Die Farbenbedeutung im liturgischen Zeichensystem des Mittelalters“. Farbe im Mittel¬alter. Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. ediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Реіrсе, Charles S. 1983. Phänomen und Logik der Zeichen. Frankfurt (M.).

Saussure, Ferdinand de. 1949. Cours de linguistique générale. Paris: Payot.

Suntrup, Rudolf, Meier-Staubach, Christel. 2009. “Farbenbedeutung im Mittelalter: grün“. Farbiges Mittelalter?! Farbe als Materie, Zeichen und Projektion in der Welt des Mittelalters. 13. Symposion des Mediävistenverbandes 1.-5. Bamberg. März. – In: www.farbiges.mittelalter.de