Християнська колірна символіка дорогоцінних каменів у середньовіччі в контексті нової концепції символа як синергійного лінгвокультурного гіперзнакаХристиянська колірна символіка дорогоцінних каменів у середньовіччі в контексті нової концепції символа як

Олександр Огуй; Ольга Івасюк; Галина Івасюк

doi:10.31861/mediaforum.2021.9.275-286

Автор(и)

Олександр Огуй професор кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Автор
Ольга Івасюк доцент кафедри сучасних іноземних мов і перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна Автор
Галина Івасюк асистент кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Автор

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2021.9.275-286

Ключові слова:

символ, гіперзнак, християнська колірна символіка дорогоцінних каменів, середньовіччя

Анотація

У статті системно досліджено християнськуколірну символіку дорогоцінних каменіву середньовіччів контексті нової концепції символу як синергійного лінгвокультурного гіперзнака. Встановлено,що гіперзнаки КОЛЬОРИ, що реалізовувалися через дорогоцінні камені, отримали символічний прояв, характерний для християнства. Аргументовано доведено, що у середньовіччі колір був визначальним як характеристика дорогоцінних каменів у літературних пам’ятках. Загаломсимволи визначено як складні феномени культури, залежні як від індивідуальної інтерпретації, так і від рівня культурних стереотипів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Sviate Pysmo Staroho ta Novoho Zavitu / povnyi pereklad, zdiisnenyi za oryhinalnymy yevreiskym, aramiiskym ta hretskym tekstamy. 1992. Ukr.bibl. tovarystvo: Ukrainian Bible 63 DC.

Arutyunova, Nina. 1998. Yazyik i mir cheloveka. Moskva: Shkola «Yazyiki Russkoy kulturyi».

Kozak,Tetiana. 2002. “Leksyko-semantychna hrupa sliv, yaki poznachaiut kolir u nimetskii movi (diakhronichne doslidzhennia).” Dys. … kand. filol. nauk, Odeskyi nats. un-t im. I.I. Mechnykova.

Kulikov, Boris i Vladimir Bukanov. 1988. Slovar’ kamnejsamocvetov. Leningrad: Nedra.

Ohui, Oleksandr ta Olha Ivasiuk. 2019. ”Khrystyianska symvolika koloru u serednovchchi v konteksti novoi kontseptsii symvola yak hiperznaka“. Mediaforum: analityka, prohnozy, informatsiinyi menedzhment: zb. nauk. prats. Tom 7: 188-210.

Rubanova, Halyna, ta Volodymyr Motornyi. 1982. Istoriia zarubizhnoi literatury : Seredni viky ta Vidrodzhennia. Lviv: Vyshcha shkola.

Stoun, Dzhasper. Vse o dragocennyh kamnjah. 2005. Moskva: Oniks.

Jung, Carl Gustav. 1968. Der Mensch und seine Symbole. Olten.

Реіrсе, Charles S. 1983. Phänomen und Logik der Zeichen. Frankfurt (M.).

Richardsen, Ingvild. 2011. „Edelsteinallegorese. Farbe als religiöser Zeichenwert in der Dichtung, Vom Himmlischen Jerusalem’ der Vorauer Handschrift“. Farbe im Mittelalter: Materialität – Medialität – Semantik. Akten des 13. Mediävistenverbandes in Bamberg. Berlin. Vom 1. bis 5. März 2009.

Vom himmlischen Jerusalem. 1964-1970. Bd. 2. auf Religiöse Dichtungen des 11. und 12. Jahrhundert. Tübingen: Maurer F. (Hg.): 141-152.