Людмила Старицька-Черняхівська і Михайло Грушевський:  Репрезентація інтелектуальної комунікації (1906-1914 рр.)

Зінаїда Зайцева

doi:10.31861/mediaforum.2024.14.235-253

Автор(и)

Зінаїда Зайцева Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Автор https://orcid.org/0000-0002-5687-5653

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2024.14.235-253

Ключові слова:

Людмила Старицька-Черняхівська, Михайло Грушевський, Літературно-науковий вісник, інтелектуальна взаємодія, видавнича комунікація

Анотація

В статті представлено результати дослідження діяльності Л. Старицької-Черняхівської в інтелектуальному колі репрезентантів української науки, культури та просвітницьких інституцій, зорганізованих зусиллями М. Грушевського в Києві. На основі широкого кола джерел постать Л. Старицької-Черняхівської проаналізована в контексті багатої на події й творчо напруженої атмосфери українського духовного життя початку ХХ ст.

На основі широкого кола джерел проаналізовано літературно-творчі, видавничі, організаційні аспекти взаємин Старицької-Черняхівської з М. Грушевським, іншими його співробітниками, зосібна причетними до видання Літературно-наукового вісника у Києві. Концептуалізація історії взаємин двох діячів модерної доби постає як важлива складова культурної насамперед літературної і видавничої практики.

Вивчення характеру наукової комунікації та інтелектуальної взаємодії в колі однодумців національного відродження дозволило увиразнити роль Л. Старицької-Черняхівської в творенні та зміцненні смислового поля українського національно-культурного життя початку ХХ століття. Спростовано деякі похибки окремих авторів в оцінці її постаті.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Зінаїда Зайцева, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Професор кафедри політичних технологій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Посилання

1. Bilokin, S. 2017. Masovyi teror yak zasib derzhavnoho upravlinnia v SRSR. 1917–1941 rr.: dzhereloznavche doslidzhennia. Kyiv: Penmen.

2. Hekhter, M. (M. Hryh.). 1910. “Opera i drama”. Ukrainska khata. 3:180–181.

3. Hekhter, M. 2005. Spohady. Lysty do M. Hrushevskoho Uporiadkuvannia, vstup ta prymitky I. Tkachenka. Kyiv: Instytuti ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy, 2005.

4. Hrushevskyi, M. 2005. “Do nashykh chytachiv u Rosii” V: Hrushevskyi, M. Tvory: U 50 t. Lviv: Svit. 2005. T. 2. Seriia «Suspilno-politychni tvory (1907–1914)».

5. Hrushevskyi, M. S. 2020. Shchodennyk (1902–1914 rr.): U dvokh tomakh. T. 2 (1908–1914). S. Pankova (uporiad., vstupna stattia, komentari). Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy.

6. Hrushevskyi, M. 1908. Ukrainske naukove tovarystvo v Kyivi y yoho vydavnytstvo. Kyiv, Kn.1.

7. Hural, O. V. 2014. Dzherelna baza prosopohrafichnoho portreta rodyny Starytskykh (40-i rr. KhIKh st. – poch. KhKhI st.). Avtoreferat 07.00.06 – istoriohrafiia, dzhereloznavstvo ta spetsialni istorychni dystsypliny kandydata istorychnykh nauk. Kyiv. URL: https://revolution.allbest.ru/history/00857606_0.html

8. Zaruba, V. M. 2009. “Mykhailo Hrushevskyi ta «Literaturnonaukovyi visnyk»: za lystamy L. M. Starytskoi-Cherniakhivskoi”. Dnipropetrovskyi istoryko-arkheohrafichnyi zbirnyk. 3:622–652.

9. Lysenko, M. V. 1964. Lysty. O. Lysenko (uporiad., prymitky ta komentari). Kyiv: Mystetstvo.

10. Lysty do Mykhaila Kotsiubynskoho. 2003. Nizhyn: Vyd-vo Aspekt-Polihraf, T 4.

11. Lystuvannia Mykhaila Hrushevskoho. 2008. / S. Pankova, V. Pryshliak (uporiad.). Kyiv –Niu-York: UIT, VD Prostir, T. 4.

12. Lystuvannia Mykhaila Hrushevskoho. 1997. H. Burlaka (upor.). Kyiv – Niu-York: UIT 1997. T. 1.

13. Naslidky dramatychnoho konkursu u Lvovi. 1911. Rada. 58 (12 bereznia):3.

14. Pankova, S. M. 2011. “Do vytokiv rodu Oleksandra Hryhorovycha Cherniakhivskoho”. V: III–IV naukovi seminary «Rol vyznachnykh osobystostei – myttsiv, diiachiv nauky ta kultury u protsesi formuvannia natsionalnoi svidomosti naprykintsi KhIKh – na pochatku KhKh st., pryurocheni do dnia narodzhennia Mykhaila Petrovycha Starytskoho: Materialy. Kyiv, 75–92.

15. Staryi, V. (V. Koroliv). 1911. “Ukrainskyi teatr”. Rada. 255(11 lystopada):4.

16. Starytska-Cherniakhivska, L. 2020. Dvadtsiat piat rokiv ukrainskoho teatru (Spohady ta dumky). URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12620#google_vignette

17. Starytska-Cherniakhivska, L. “Literaturni Herostraty”. Rada. 96(29 kvitnia):2–4.

18. Telvak, V. V., Telvak, V. P., Yatseniuk, F. S. 2002. “Epistoliarii yak dzherelo do vyvchennia retseptsii tvorchosti Mykhaila Hrushevskoho”. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia Istorychni nauky. 2022. 1:15–22.

19. Tkachenko, I. V. 2012. “Redaktsiinyi komitet “Literaturno-naukovoho visnyka” u lystuvanni M. Hrushevskoho (1912–1914)”. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy. 16:153–163.

20. Udod, O., Yas, O. 2020. Kulturnyi prostir ukrainskoi istoriohrafii u svitli radianizatsii ta sotsiokulturnykh transformatsii KhKh – pochatku KhKhI st. V. Smolii (red.). Kyiv: NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy.

21. Khronika Ukrainskoho naukovoho tovarystva v Kyivi. 1908. Zapysky Ukrainskoho naukovoho tovarystva v Kyivi. 1:151–159.

22. Chykalenko, Ye. 2011. Shchodennyk (1907–1917). Kyiv: Tempora.

23. HOMO (M. Voronyi). 1912. “Teatralne mystetstvo i ukrainskyi teatr: dumky na uvahy”. Literaturno-naukovyi visnyk. 60(10):133–151.