Інкорпорований мейнстримом: конструктивізм в теорії міжнародних відносин

Автор(и)

  • Ігор Чарських доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця) Автор https://orcid.org/0000-0001-5363-243X

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2022.11.57-76

Ключові слова:

соціальний конструктивізм, теорія міжнародних відносин, інтерсуб’єктивність, державна ідентичність, варіативність анархії, неоконструктивізм

Анотація

В статті міститься критичний огляд соціального конструктивізму в теорії міжнародних відносин з метою з’ясувати сутність, особливості та суперечливість конструктивістського підходу до аналізу світової політики, виявити, наскільки соціальний конструктивізм справляється з основними функціями суспільствознавчої теорії, оцінити продуктивність та подальші перспективи соціологізації теоретизування в науці про міжнародні відносини.
Встановлено, що популярність соціального конструктивізму у західній політології початку ХХІ століття пов’язана не стільки з переконливим переосмисленням його представниками домінуючих в теорії міжнародних відносин доктрин, а насамперед з різкими змінами у світовій політиці по закінченню холодної війни, які мейнстрімними парадигмами не були спрогнозовані та переконливо пояснені.
Розглянуто основні концепти, якими оперує соціальний конструктивізм. Шлях до розуміння змін, дій і поведінки акторів на міжнародній арені лежить, на думку конструктивістів, через осмислення інтерсуб’єктивності ключових елементів глобальної політики, а також державних ідентичностей та суспільних норм, сполучення яких формує інтереси. Головним внеском конструктивізму в аналітику МВ вважається теоретизування навколо дихотомії структура–агентність, яке призводить до висновку, що міжнародна анархія не є неминучою чи незмінною.
Практична розробка військово-політичних доктрин провідних акторів глобальної політики враховує ті аспекти міжнародних відносин, якими переймається соціальний конструктивізм. Зокрема, традиційне стратегічне стримування намагаються посилити формуванням у потенційного чи актуального супротивника уявлення про менші переваги агресії порівняно зі стриманістю, належне сприйня-ття суперником бойової надійності актора та партнерів; їх уявлень про власну здатність контролювати ризик ескалації, а також їх погляд на те, як буде розвиватися ситуація.
Спромігшись заявити про себе, соціальний конструктивізм заради визнання серед дослідників і практиків міжнародних відносин був змушений дещо вгамувати свій первісний онтологічний радикалізм. Наголошується, що після відмови від власної гносеології, набору основ-них тез канонічного конструктивізму бракує оригінальності, а як основа емпіричної дослідницької програми він зазвичай зазнає невдачі. На конкретних прикладах показано, що умовиводи конструктиві-стів, як правило, підтверджують чи дублюють висновки представників інших парадигм, здебільшого (нео)лібералізму. Це стосується державоцентризму, концептуалізації міжнародної дійсності не як системи, а як суспільства, аналогії поведінки держави з поведінкою індивіда, фактичної солідаризації з концепцією м’якої сили тощо.
Соціальний конструктивізм з акцентом на соціологізації аналізу має чималий евристичний потенціал, на який сподіваються ініціатори оновлення конструктивізму, але говорити про нього як про самостійну теорію та один з трьох основних стовпів науки про міжнародні відносини ще зарано.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Ishchenko, Ihor, ta Ol’ha Bashkeyeva. 2021. “Eksplanatsiyni mozhlyvosti teoriyi konstruktyvizmu v umovakh zrostannya neliniynosti svitovoyi systemy.” Filosofiya ta politolohiya v konteksti suchasnoyi kul’tury. T. 13. № 2: 66-74.

Kashchuk, M.Ya. 2012. “Sotsial’nyy konstruktyvizm i vnesok sotsiolohiyi v teoriyu mizhnarodnykh vidnosyn.” Nova paradyhma. 109: 130-138. https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/1516/Nova%20paradyhma-130-138.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Romanyuk Nataliya, ta Yuliya Senyuk. 2015. “Osoblyvosti sotsialkonstruktyvist’s’koho pidkhodu u doslidzhenni mizhnarodnykh vidnosyn.” Visnyk L’vivs’koho universytetu. Seriya mizhnarodni vidnosyny. Vyp. 37 (3): 108-114.

Starodub T. 2012. “Osoblyvosti vykorystannya konstruktyvist’s’koyi metodolohichnoyi paradyhmy dlya doslidzhennya mizhnarodnoho rehionalizmu.” Politychnyy menedzhment 55(4): 9–22.

Charskykh, Igor. 2021. “Svitoporyadok, shcho zminyuyet’sya, z pohlyadu konkuruyuchykh meynstrimnykh teoretychnykh paradyhm.” Politicus. 2: 13-18.

Barder, Alexander D. and Daniel J. Levine. 2012. ‘The World Is Too Much With Us’: Reification and the Depolitising of Via Media Constructivist IR. Millennium: Journal of International Studies 40 (3): 585–604.

Barnett, Michael. 2017. “Social Constructivism.” The Globalization of World Politics / Seventh Edition. Oxford: Oxford University Press. 135-147.

Baylis, John, Steve Smith, and Patricia Owens. 2019. The Globali-zation of World Politics / Eighth Edition. Oxford: Oxford University Press.

Checkel, Jeffrey. 1998. “The Constructivist Turn in International Relations Theory.” International Security 50 (2): 324–48.

Checkel, Jeffrey. 1997. Ideas and International Political Change: Soviet/Russian Behavior and the End of the Cold War. Binghamton: Yale University Press.

Fierke, Karin M. 1998. Changing Games, Changing Strategies: Critical Investigations in Security. Manchester: Manchester University Press.

Fierke, Karin M. 2013. Political Self-Sacrifice: Agency, Body and Emotion in International Relations. Cambridge: Cambridge University Press.

Fierke, Karin M. and Knud E. Jørgensen. 2001. Constructing International Relations: The Next Generation. New York: M. E. Sharp.

Finnemore, Martha and Kathryn Sikkink. 2001. “Taking Stock: The Constructivist Research Program in International Relations and Comparative Politics.” Annual Review of Political Science. 4: 391–416.

Hayes, Jarrod. 2017. “Reclaiming Constructivism: Identity and the Practice of the Study of International Relations.” PS: Political Science and Politics 50 (1): 89–92.

Hopf, Ted. 1998. “The Promise of Constructivism in International Relations Theory.” International Security 23 (1): 171–200.

Kubálková, Vendulka. 2019. “What constructivism?” Routledge Handbook of International Relations in the Middle East. Ed. by S. Ak-barzadeh. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge, 23-45.

McCourt, David. 2022 The New Constructivism in International Relations Theory. Bristol University Press.

NDS, 2022. The 2022 National Defense Strategy of the United States of America including the 2022 Nuclear Posture Review and the 2022 Missile Defense Review / US Department of Defense. vi+24, ii+26, ii+12 p. https://media.defense.gov/2022/Oct/27/2003103845/-1/-1/1/2022-NAT IONAL-DEFENSE-STRATEGY-NPR-MDR.PDF

Onuf, Nicholas. “Nicholas Onuf on the Evolution of Social Constructivism, Turns in IR, and a Discipline of Our Making,” Theory Talk #70, Thursday, 2 July 2015.

Palan, Ronen. 2000. “A World of Their Making: An Evaluation of the Constructivist Critique in International Relations.” Review of International Studies 26(4): 575-598.

Price, Richard and Christian Reus-Smit.1998. “Dangerous Liaisons? Critical International Theory and Constructivism.” European Journal of International Relations 4(3): 259-94.

Ruggie, John G. 1998. “What Makes the World Hang Together? Neo-Utilitarianism and the Social Constructivist Challenge?” International Organization 52 (4): 855–85

Smith, Steve. 2001.”Foreign Policy Is What States Make of It: Social Construction and International Relations Theory.” in Vendulka Kubálková, ed. Foreign Policy in a Constructed World (Armonk, NY: M.E. Sharpe,)

Sterling-Folker, Jennifer. 2000. “Competing Paradigms or Birds of a Feather? Constructivism and Neoliberal Institutionalism Compared.” International Studies Quarterly. 44(1): 97–119.

Wendt, Alexander. 1992. “Anarchy is What States Make of It.” International Organization 26(2): 391-425.

Wendt, Alexander. 1995. “Constructing International Politics.” International Security 20(1): 71-81.

Wendt, Alexander. 1999. Social Theory of International Politics. Cambridge: Cambridge University Press.

Wendt, Alexander. 2008. “Alexander Wendt on UFO’s, Black Swans and Constructivist International Relations,” Theory Talk #3, Friday, 25 April 2008.

Zarakol, Ayşe. 2017. “TRIPping Constructivism.” PS: Political Science & Politics. January 2017. https://www.cambridge.org/core/journals/ps-political-science-and-politics/article/abs/tripping-constructivism/16946A23BE237B39212BA350E4311AEB

Zehfuss, Maja. 2002. Constructivism in International Relations: The Politics of Reality. Cambridge: Cambridge University Press.

Завантаження


Переглядів анотації: 43

Опубліковано

2022-12-14

Як цитувати

Чарських, І. (2022). Інкорпорований мейнстримом: конструктивізм в теорії міжнародних відносин. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, 11, 57-76. https://doi.org/10.31861/mediaforum.2022.11.57-76