Роль нових ЗМК у ФРН. „Партійна демократія“ versus „Медіа-демократія“?
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2018.6.208-220Ключові слова:
засоби масової комунікації (ЗМК), політичні партії, ФРН, ромадськість, „партійна демократія“, „медіа-демократія“Анотація
Стаття присвячена актуальним питанням ролі нових засобів масової комунікації (ЗМК), їх відносин з німецькими політичними партіями та розвитку „медіа-демократії“ у ФРН. Зважаючи на швидкий розвиток нових медіа, автор досліджує їх як інструмент політики та водночас автономного актора на політичному полі та аналізує відносини медіа з політичними партіями, можливість зміни всередині партій та їхньої структури і зміну ролі німецьких партій. Дається характеристика процесу „медіатизації“ та його впливу на політику і партійну демократію. Дослідження показало, що сучасні медіа впливають на суспільно-політичні трансформації та прискорюють розвиток „медіа-демократії“ у ФРН.
Завантажити
Посилання
Alemann, Ulrich. 2001. Politikwissenschaften und Kommunikationswissenschaften. Anmerkungen zu alten und neuen Schnittstellen in Marcinkowski, Frank. Die Politik der Massenmedien. Heribert Schatz zum 65. Geburtstag. Köln: Halem, 2001.
Alemann, Ulrich. 2010. Das Parteisystem der Bundesrepublik Deutschland. Wiesbaden: Springer.
Bentele, Günter. 1998. Politische Öffentlichkeitsarbeit in Sarcinelli, Ulrich. Politikvermittlung und Demokratie in der Mediengesellschaft. Beiträge zur politischen Kommunikationskultur. Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung.
Bergsdorf, Wolfgang. 1982. Die vierte Gewalt – Eine Einführung in die politische Massenkommunikation. Mainz: Hase & Koehler Verlag.
Habermas, Jürgen. 1991. Strukturwandel der Öffentlichkeit. Untersuchungen zu einer Kategorie der bürgerlichen Gesellschaft. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Heimeier, Katharina. 2013. Eigentümerstrukturen deutscher Zeitungsverlage. Berlin: Walter de Gruyter.
Jarren, Otfried. 2001. „Mediengesellschaft“ – Risiken für die politische Kommunikation.“ Aus Politik und Zeitgeschichte B. 41-42: 10-19
Jarren, Otfried, Sarcinelli, Ulrich und Saxer, Ulrich. 2002. Politische Kommunikation in der demokratischen Gesellschaft. Wiesbaden: Westdeutscher Verlag.
Kevenhörster, Paul. 1998. Repräsentation in Jarren,Otfried, Sarcinelli, Ulrich, Saxer, Ulrich. Politische Kommunikation in der politischen Gesellschaft. Wiesbaden: Westdeutscher Verlag.
Kleinnijenhuis, Jan and Rietberg, Ewald. 1995. „Parties, media, the public and the economy: Patterns of societal agenda-setting.“ European Journal of Political Research 28: 95-118.
Leibholz, Gerhard. 1974. Strukturprobleme der modernen Demokratie. Frankfurt a.M.: Athenäum Fischer Taschenbuchverlag.
Luhmann, Niklas. 2009. Die Realität der Massenmedien. Opladen: Westdeutscher Verlag.
Marcinkowski, Frank und Nieland, Jörg Uwe. 2002. Medialisierung im politischen Mehrebenensystem. Eine Spurensuche im nordrheinwestfälischen Landtagswahlkampf in Alemann, Ulrich und Marschall, Stefan. Parteien in der Mediendemokratie. Wiesbaden: Westdeutscher Verlag.
Meyer, Thomas. 2001. Mediokratie. Die Kolonisierung der Politik durch die Medien. Frankfurt a.M.: Suhrkamp.
Meyer, Thomas. 2002. Soziale Demokratie und Globalisierung. Eine europäische Perspektive. Bonn: Dietz.
Oberreuter, Heinrich. 1996. Parteisystem am Wendepunkt? Wahlen in der Fernsehdemokratie. München: Olzog.
Sarcinelli, Ulrich. 1997. Von der Parteien- zur Mediendemokratie? Das Beispiel Deutschland in Schatz, Heinrich, Jarren, Otfried und Knaup, Bernd. Machtkonzentration in der Multimediagesellschaft? Beiträge zu einer Neubestimmung des Verhältnisses von politischer und medialer Macht. Opladen: Westdeutscher Verlag.
Weber, Max. 1988. „Politik als Beruf.“ Gesammelte Politische Schriften. 5. Auflage: 505-560.
Wiesendahl, Elmar. 2001. „Parteien im Epochenwechsel? Neue Literatur zum organisatorischen Strukturwandel politischer Parteien – Sammelrezension“ Politische Vierteljahresschrift Jg.42., Heft 4: 734-743.
