Україна в третьому і четвертому роках війни

Анотація

У цьому тексті автор аналізує ситуацію в Україні на третьому та четвертому році відкритого конфлікту з Росією. За вихідну точку він бере кілька причин з початку 90-х років, коли формувалася незалежна Україна, які мали вплив на подальші відносини з Російською Федерацією. Нагадування про ці кілька подій з взаємних відносин не має мемуарного характеру, а має на меті показати глибинні причини нинішнього конфлікту. Нинішня війна ведеться не через амбіції Путіна, а має глибше підґрунтя у сприйнятті сучасною Росією цієї колишньої великої радянської республіки, багатої на землю та людський капітал. У цьому контексті виступ Путіна на конференції в Мюнхені в 2007 році був «лише» гучним висловленням жалю і претензій на тлі розпаду СРСР, але це було не просто вираженням жалю, а цілеспрямованим вбиванням клина в союз НАТО. З початку незалежності України в країні зіштовхувалися різні соціальні моделі, які керувалися іншими принципами та різним рівнем участі в управлінні. Після 1991 року Україна та Росія підписували різні угоди та договори, але з боку Росії залишався тиск на наступні уряди України, щоб країна повернулася до колишньої зони впливу. Безперечним переломним моментом, також і для цього конфлікту, є повернення до влади Дональда Трампа. Його стиль ведення політики також позначається на військових діях. Ми маємо справу з перебудовою архітектури, створеної наприкінці Другої світової війни та модифікованої після Холодної війни. Незважаючи на війну, Україна останнім часом розпочала кілька економічних ініціатив, спрямованих на зміцнення економіки. Коли думаєш про це, на думку спадає конфлікт щодо українського зерна, що експортується за кордон, але є й інші події в економіці, які вказують на спроби впровадження кількох проектів, спрямованих на зміцнення української держави.