Особливості функціонування органів публічної влади в Україні в умовах воєнного стану: проблема легітимності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31861/peh42g08

Ключові слова:

публічна влада, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, публічне управління, воєнний стан, легітимність, громадянське суспільство, національна ідентичність, демократія, Україна

Анотація

Стаття присвячена виявленню особливостей функціонування органів публічної влади в Україні в умовах воєнного стану. Органи публічної влади включають органи місцевого самоврядування та органи державної влади (виконавча влада). В Україні в умовах війни формуються нові практики взаємодії між органами публічної влади (місцеве самоврядування та державна влада), з одного боку, та між громадянським суспільством і публічною владою – з іншого боку.

Суттєво змінився тип взаємодії у формуванні регіональної політики між місцевими депутатами (органи місцевого самоврядування) та місцевими військовими адміністраціями (органи державної влади). Наразі немає однакових практик взаємодій по всій Україні між органами публічної влади. Адже в залежності від статусу території (фронтова, прифронтова, віддалена від фронту) трансформуються і механізми взаємодії між органами публічної влади.

Окрім того, важливою проблемою у функціонуванні органів публічної влади в Україні в умовах воєнного стану стає проблема легітимності владних органів.

За відсутності можливостей в умовах війни перезавантаження владної системи шляхом виборів дуже важливою є проблема розроблення стратегій легітимації владних інституцій.

З боку структур громадянського суспільства існує високий запит до органів публічної влади стосовно формування національно-патріотичної політики. Отже, органам публічної влади слід розробляти стратегії щодо посилення національної ідентичності (не регіональної). Відповідно, національна ідентичність здатна стати вагомим чинником для легітимації владних органів в умовах відсутності виборів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • Галина Куц, Х.С. Харківський національний педагогічний університет імені Сковороди

    Доктор політичних наук Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

  • Ірина Пересипкіна, Харківський національний університет імені Каразіна

    кандидат політичних наук Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

  • Юрій Куц, Харківський національний університет імені Каразіна

    Доктор наук державного управління В.Н. Харківський національний університет імені Каразіна

Посилання

Borshchevskyi V.V., Vasylytsia O.B., Matvyeyev E.E. (2022). Publichne upravlinnya v umovakh voyennoho stanu: instytutsiyni transformatsiyi, stratehichne planuvannya ta mekhanizmy rozvytku. Derzhava ta rehiony. Seriya: Publichne upravlinnya i administruvannya. № 2 (76). S. 30–35. DOI: https://doi.org/10.32840/1813-3401.2022.2.5 (in Ukrainian).

Weber M. (1998). Try chysti typy lehitymnoho panuvannya. URL: http://litopys.org.ua/weber/wbs07.htm (in Ukrainian).

Grant W. (2005). Legititimacy. Korotkyy oksfordskyy politychnyy slovnyk. [trans. from English]. Vydavnytstvo Solomiyi Pavlychko «OSNOVY», Kyiv. S. 356–357 (in Ukrainian).

Duliba E. (2022). Osoblyvosti orhanizatsiyi diyalnosti mistsevykh orhaniv vykonavchoyi vlady ta orhaniv mistsevoho samovryaduvannya pid chas voyennoho stanu. Aktualni problemy pravoznavstva. Vyp. 4 (32). S. 46–45. DOI:10.35774/app2022.04.046 (in Ukrainian).

Zhukova E.O. (2022). Publichne administruvannya ta derzhavne upravlinnya: osoblyvosti spivvidnoshennya. Analitychno-porivnyalne pravoznavstvo. № 2. S. 137–140. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.26 (in Ukrainian).

Constitution of Ukraine (1996). Konstytutsiya Ukrayiny. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in Ukrainian).

Kuts H.M. (2007). Problematyka identychnosti v liberalnomu konteksti. Pytannya politolohiyi. № 785. S. 79–85 (in Ukrainian] ).

Nakonechna G.Y., Zinkevych V.K. (2023). Mistseve samovryaduvannya v umovakh voyennoho stanu. Istoryko-pravovyy chasopys. Tom 21. S. 43–48. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-4544/2023-2/6 (in Ukrainian).

President of Ukraine (2022). Pro vvedennya voyennoho stanu v Ukrayini. Ukaz Prezydenta Ukrayiny № 64/2022 vid 24.02.2022. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161/2010 (in Ukrainian).

Verkhovna Rada of Ukraine (2025). Pro pravovyy rezhym voyennoho stanu. Verkhovna Rada Ukrayiny, Zakon Ukrayiny № 389-VIII red. vid 14.05.2025. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (in Ukrainian).

Siryi Yu.M. (2024). Aktualni pytannya diyalnosti mistsevykh orhaniv vykonavchoyi vlady v umovakh voyennoho stanu. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriya: yurydychni nauky. Tom 35 (74). № 3. S. 123–127. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2707-0581/2024.3/20 (in Ukrainian).

Terletskyi A.V. (2023). Spetsialna pravosubyektnist orhaniv publichnoho upravlinnya v umovakh voyennoho stanu. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Yurysprudentsiya. № 64. S. 60–65. DOI: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2023.64.12 (in Ukrainian).

Yakovleva L.I. (2020). Kanon lehitymnosti: klasychni vyznachennya, polityko-pravovi kontrasty, suchasni vyklyky. Politykus. Vyp. 1. S. 5-11. DOI https://doi.org/10.24195/2414-9616- 2020.1.01 (in Ukrainian).

Guibernau M. (2012). Identychnist natsiy. [trans. from English]. Vydavnytstvo Tempora, Kyiv. 304 s. (in Ukrainian).

Smith A.D., 1994, Natsionana identychnist. [trans. from English]. Vydavnytstvo Osnovy, Kyiv. 224 s. (in Ukrainian).

Yakhtenfuks M., Kolyer-Kokh B. (2007). Uryaduvannya ta stvorennya instytutiv. Yevropeyska intehratsiya. [trans. from German]. Vydavnychyy dim «Kyievo-Mohylyanska akademiya», Kyiv. S 9–29 (in Ukrainian).

Опубліковано

2025-12-17

Як цитувати

Куц, Г., Пересипкіна, І., & Куц, Ю. (2025). Особливості функціонування органів публічної влади в Україні в умовах воєнного стану: проблема легітимності. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, 17, 194-204. https://doi.org/10.31861/peh42g08