Штучний інтелект у розслідуванні воєнних злочинів: можливості та ризики
DOI:
https://doi.org/10.31861/jiel.2026.2.8-17Ключові слова:
штучний інтелект, воєнні злочини, цифрові докази, машинне навчання, OSINT, deepfake, цифрові технологіїАнотація
Статтю присвячено дослідженню можливостей та ризиків застосування штучного інтелекту у розслідуванні воєнних злочинів. Актуальність теми зумовлена значним збільшенням обсягів цифрової інформації, яка може мати доказове значення, зокрема фото- та відеоматеріалів, супутникових знімків, даних із відкритих джерел, соціальних мереж, електронних документів та геолокаційної інформації. Опрацювання таких масивів традиційними методами потребує значних часових і кадрових ресурсів, що зумовлює необхідність використання сучасних технологічних інструментів.
У роботі розглянуто основні напрями застосування штучного інтелекту під час збору, систематизації, класифікації та аналізу інформації, пов’язаної з воєнними злочинами. Особливу увагу приділено використанню алгоритмів машинного навчання, комп’ютерного зору та технологій обробки природної мови для аналізу фото-, відео- й текстових матеріалів, розпізнавання об’єктів та осіб, встановлення просторово-часових зв’язків між подіями, а також опрацювання великих масивів даних. Визначено перспективи використання штучного інтелекту під час роботи з відкритими джерелами інформації (OSINT), цифровими доказами та супутниковими матеріалами.
Водночас проаналізовано основні ризики застосування таких технологій. До них належать можливість отримання помилкових або упереджених результатів, залежність алгоритмів від якості вихідних даних, недостатня прозорість процесу прийняття алгоритмічних рішень, порушення приватності та захисту персональних даних. Окрему загрозу становить поширення технологій deepfake, здатних створювати або змінювати цифрові матеріали, що ускладнює перевірку їх автентичності та достовірності.
Обґрунтовано, що результати роботи штучного інтелекту не можуть автоматично визнаватися достовірними доказами та повинні проходити належну перевірку і процесуальну оцінку. Штучний інтелект доцільно використовувати як допоміжний інструмент, який підвищує оперативність та ефективність роботи слідчих, прокурорів і експертів, але не замінює їх професійного судження. Зроблено висновок про необхідність удосконалення правового регулювання, розроблення єдиних стандартів перевірки цифрових доказів та забезпечення належного людського контролю за використанням технологій штучного інтелекту під час розслідування воєнних злочинів.
Посилання
1. D’Alessandra F., Sutherland K. The Promise and Challenges of New Actors and New Technologies in International Justice. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19, Issue 1. P. 9–34. DOI: 10.1093/jicj/mqab034.
2. Freeman L. Weapons of War, Tools of Justice: Using Artificial Intelligence to Investigate International Crimes. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19, Issue 1. P. 35–53. DOI: 10.1093/jicj/mqab013.
3. Human Rights Center, University of California, Berkeley; Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations: A Practical Guide on the Effective Use of Digital Open Source Information in Investigating Violations of International Criminal, Human Rights and Humanitarian Law. 2020. Available at: https://humanrights.berkeley.edu/publications/berkeley-protocol-on-digital-open-source-investigations/ (accessed: 16.08.2026).
4. Koenig A., Egan U. Power and Privilege: Investigating Sexual Violence with Digital Open Source Information. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19, Issue 1. P. 55–84. DOI: 10.1093/jicj/mqab014.
5. Koenig A., Irving E., McDermott Y., Murray D. New Technologies and the Investigation of International Crimes: An Introduction. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19, Issue 1. P. 1–7. DOI: 10.1093/jicj/mqab040.
6. Matulienė S., Shevchuk V., Baltrūnienė J. Shtuchnyi intelekt v diialnosti orhaniv pravoporiadku ta yustytsii: vitchyznianyi ta yevropeiskyi dosvid [Artificial Intelligence in the Activities of Law Enforcement and Justice Bodies: Domestic and European Experience]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky. 2023. Issue 4 (29). P. 12–46. DOI: 10.32353/khrife.4.2022.02.
7. McDermott Y., Koenig A., Murray D. Open Source Information’s Blind Spot: Human and Machine Bias in International Criminal Investigations. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19, Issue 1. P. 85–105. DOI: 10.1093/jicj/mqab006.
8. Peake J. Challenges of Using Digital Evidence for War Crimes Prosecutions: Availability, Reliability, Admissibility. AJIL Unbound. 2024. Vol. 118. P. 57–61. DOI: 10.1017/aju.2024.5.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.