ОБРАЗ КАСАНДРИ ЯК МЕТОНІМІЯ «ІНШОГО»: ІМАГОЛОГІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ГУЦУЛІВ У РОМАНІ «ТОРІШНІЙ СНІГ» ҐРЕҐОРА ФОН РЕЦЦОРІ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.855-856.41-49Ключові слова:
імагологія, етнообраз, «cвій – інший – чужий», наратор, німецькомовна літератураАнотація
У статті проаналізовано образ Касандри як збірний імагологічний портрет гуцулів у романі «Торішній сніг» (Schnee von Gestern, 1989) класика німецькомовної літератури, уродженця Чернівців Ґреґора фон Реццорі (1914–1998). У книзі описано дитинство та юність наратора – переїзди й розʼєднання родини, спричинене Першою світовою війною, повернення й ранні роки у Чернівцях, взаємини з найближчим оточенням. Він привертає увагу реципієнта до етапів формування власного світогляду, естетичних смаків, вироблення політичної та громадянської позиції, усвідомлення привілейованості й соціального розшарування; важливу роль відіграла мовна й культурна взаємодія з представниками інших етносів.
Годувальниця оповідача, прототипом якого є сам автор, – це втілення фізичного земного начала (на противагу до аристократичного світу австрійської родини). Він ототожнює няню з етнічною групою, яка проживає в Карпатах, відтак розширює закріплений у памʼяті образ Касандри до метонімійного опису гуцулів як ізольованого, закоріненого у традиції етносу, який існує за власними архаїчними звичаями. Аналізуючи героїню та її взаємодію з оточенням, ми покликаємось на фікційну дійсність художнього твору, що має нашарування суб’єктивних чинників, які впливали на автора у процесі написання роману.
Глибинний внутрішній звʼязок, що виник між нею та оповідачем, упродовж багатьох років – до моменту остаточної сепарації – формував його світогляд, мовленнєві та поведінкові звички. У книзі частково описано явище переходу няні (в свідомості наратора) з категорії «інша» в категорію «чужа» під впливом сімʼї.
У творі відсутнє пояснення мотивації вибору екзотичного прізвиська для годувальниці, яка, на позір, не має нічого спільного з легендарною провидицею. Архетип Касандри втілено в образі матері наратора – хворобливої, тривожної й чутливої до будь-яких подразників жінки, яка віщувала негаразди. Для опрацювання літературного портрету героїні-гуцулки ми звертаємось до питання її походження, розглядаємо специфіку мовлення, фізичні, психологічні, моральні та духовні характеристики, а також її взаємодію з оповідачем.
Завантажити
Посилання
Basniak, T. A. (2013). Typolohiia pysmennytskoho statusu: dva dosvidy – Cz. Milosh ta G. von Rezzori (Typology of the writer’s status: Two experiences – Cz. Miłosz and G. von Rezzori). Pytannia literaturoznavstva. Vol. 88. P. 22–33.
Varetska, S. (2024). Universalnist’ obrazu Kassandry (The universality of the image of Cassandra). Siverianskyi litopys. Literaturoznavchi studii. Vol. 3. P. 129–135.
Horbatiuk, M. (2025). Metonimiinistʹ obrazu Kasandry yak imaholohichnyi portret hutsuliv u romani «Torishnii snih» Gregora von Rezzori (Metonymicity of Cassandra’s image as an imagological portrait of the Hutsuls in Gregor von Rezzori’s novel «The Snows of Yesteryear»). «Platon meni druh, ale istyna dorozhcha»: mizh virnistiu pam’iati ta poshukom istyny : zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoi molodizhnoi konferentsii (3–4 bereznia 2025 roku, m. Chernivtsi). Chernivtsi: Chernivets. nats. un-t im. Yu. Fedʹkovycha. P. 116–118.
Moklytsia, M. (2011). Obrazne movlennia yak komunikatsiia Svoho i Chuzhoho (Figurative speech as communication of Self and Other). Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Vol. 12. P. 134–140.
Rezzori von, G. (2014). Torishniy snih (Last year’s snow) (P. Rykhlo, Trans. & Afterword). Chernivtsi: Knyhy – XXI. 328 p.
Pavlenko, Yu. (2018). Chornylna istoriia. Pysmo pro sebe fiktsiinoho subiekta (na materiali frantsuzkoho romanu XVIII – pochatku XXI stolit): monohrafiia (Ink story. Writing about the fictional subject’s self (on the material of the French novel of the 18th – early 21st centuries): Monograph). Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNLU. 416 p.
Bachelard G. Le Rationalisme appliqué. Paris: Les Presses universitaires de France, 1966. 3e éd. 216 p.
Golec J. Blumen im Schnee. Gregor von Rezzoris «autobiographie». Kwartalnik neofilologiczny, LXII, 1/2015. Pp. 17–26.
Leerssen J. Imagology: History and method. 2007. P. 17–32.



