ОБРАЗ КАСАНДРИ ЯК МЕТОНІМІЯ «ІНШОГО»: ІМАГОЛОГІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ГУЦУЛІВ У РОМАНІ «ТОРІШНІЙ СНІГ» ҐРЕҐОРА ФОН РЕЦЦОРІ

Анотація

У статті проаналізовано образ Касандри як збірний імагологічний портрет гуцулів у романі «Торішній сніг» (Schnee von Gestern, 1989) класика німецькомовної літератури, уродженця Чернівців Ґреґора фон Реццорі (1914–1998). У книзі описано дитинство та юність наратора – переїзди й розʼєднання родини, спричинене Першою світовою війною, повернення й ранні роки у Чернівцях, взаємини з найближчим оточенням. Він привертає увагу реципієнта до етапів формування власного світогляду, естетичних смаків, вироблення політичної та громадянської позиції, усвідомлення привілейованості й соціального розшарування; важливу роль відіграла мовна й культурна взаємодія з представниками інших етносів.

Годувальниця оповідача, прототипом якого є сам автор, – це втілення фізичного земного начала (на противагу до аристократичного світу австрійської родини). Він ототожнює няню з етнічною групою, яка проживає в Карпатах, відтак розширює закріплений у памʼяті образ Касандри до метонімійного опису гуцулів як ізольованого, закоріненого у традиції етносу, який існує за власними архаїчними звичаями. Аналізуючи героїню та її взаємодію з оточенням, ми покликаємось на фікційну дійсність художнього твору, що має нашарування суб’єктивних чинників, які впливали на автора у процесі написання роману.

Глибинний внутрішній звʼязок, що виник між нею та оповідачем, упродовж багатьох років – до моменту остаточної сепарації – формував його світогляд, мовленнєві та поведінкові звички. У книзі частково описано явище переходу няні (в свідомості наратора) з категорії «інша» в категорію «чужа» під впливом сімʼї.

У творі відсутнє пояснення мотивації вибору екзотичного прізвиська для годувальниці, яка, на позір, не має нічого спільного з легендарною провидицею. Архетип Касандри втілено в образі матері наратора – хворобливої, тривожної й чутливої до будь-яких подразників жінки, яка віщувала негаразди. Для опрацювання літературного портрету героїні-гуцулки ми звертаємось до питання її походження, розглядаємо специфіку мовлення, фізичні, психологічні, моральні та духовні характеристики, а також її взаємодію з оповідачем.