СЕМАНТИКА ЖИТЛА ДАВНІХ НІМЦІВ (за матеріалами казок братів Грімм)
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.852.124-132Ключові слова:
житло людини, давні німці, семантика, емоції, типи житлаАнотація
Статтю присвячено окресленню семантики житла давніх німців у фольклорній літературі жанру казка, еволюція якого зумовлена позамовними й мовними чинниками. Вибір теми дослідження мотивовано антропоцентричним підходом до розгляду проблем сучасного мовознавства, периферійністю німецької мови як об’єкта дослідження та фрагментарністю спеціальних студій, відповідно. Корпус аналізованого феномену, який укладено методом суцільного вибирання з першого тому сьомого видання збірки братів Грімм ”Kinder- und Hausmärchen“ (1857), складає 382 мовні одиниці. Визначення поняття “житло” апелює до автентичної довідникової літератури на історичній вісі (H. Paul, R. Schützeichel). Встановлено, що житло давніх німців варіює: від природного (дупло дерева, ліс, печера, грот тощо) до штучного (будинок, хатинка, палац, вежа тощо). Семантика житла у фольклорних казках, зібраних і літературно оброблених братами Грімм, розмаїта: позитивна, нейтральна, негативна, невизначена. Достовірні дані про наведену вище семантику отримано шляхом інтегрованої комплексної методики, що містить низку методів і прийомів зокрема й навіть і загальнонаукові (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення), парадигмальні (описовий, структурний, функціональний) та спеціальні (контекстуально-інтерпретаційний, семантичний та зіставний аналізи). У результаті проведеної наукової роботи висвітлено тернарну структуру поняття “житло” давніх німців, кваліфіковано його типи, види, функції, виокремлено одиничне та множинне житло так званого “економ-, комфорт-, бізнес-, преміум-класу” з позиції психології та релігії, підтверджено ідею про взаємозв’язок типу житла й культури, виду житла й духовного розвитку людини, функції житла й емоцій індивідуума.
Завантажити
Посилання
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Грушевська, К. (1926). Спроби соціологічного об’яснення народньої казки. К. Грушевська. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ: Державне видавництво України, 1–2, 96–111.
Копан, О.В., Мельник, В.І. (2016). Інформаційно-психологічна війна як засіб маніпулювання людською свідомістю. Інформація і право, 2 (17), 92–98.
Коцюба, В.К. (2016). Житло, двір, садиба (за матеріалами давньоруської лексики). Археологія і давня історія України, 3 (20), 113–136.
Культура побуту. Ізборник. Історія української культури. Т. 2. Узято з http://litopys.org.ua/istkult2/ikult206.htm
Просалова, Я.В. (2011). Семантична структура найменувань житлових будівель в англійській, німецькій, французькій, українській та російській мовах. Філологічні студії, 6, 2, 90–99.
Титаренко, В. (2022). Лексико-семантичні процеси в запозичених назвах приміщень та частин двору в північноукраїнському ареалі. Acta Academiae Beregsasiensis. Philologica, 2, 1, 25–40. DOI 10.58423/2786-6726/2022-2-25-40
Хомюк, Н.Л. (2018). Особливості формування категорії «сільські території». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, 17, 2, 117–120.
Brüder Grimm (1857). Kinder- und Hausmärchen. Bd. 1. Göttingen: Dieterichschen Buchhandlung Verlag. URL: https://de.wikisource.org/wiki/Kinder-_und_Haus-M%C3%A4rchen_B and_1_(1857)
Paul, H. (1992). Deutsches Wörterbuch. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Schützeichel, R. (1974). Althochdeutsches Wörterbuch. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
REFERENCES
Brüder Grimm (1857). Kinder- und Hausmärchen. Bd. 1. Göttingen: Dieterichschen Buchhandlung Verlag. URL: https://de.wikisource.org/wiki/Kinder-_und_Haus-M%C3%A4rchen _Band_1_(1857) [in German].
Hrushevska, K. (1926). Sproby sotsiolohichnoho obiasnennia narodnoi kazky [Attempts at a sociological explanation of a folk tale]. K. Hrushevska. Pervisne hromadianstvo ta ioho perezhytky na Ukraini – Primitive citizenship and its remnants in Ukraine. Kyiv: State Publishing House of Ukraine, 1–2, 96–111 [in Ukrainian].
Khomiuk, N.L. (2018). Osoblyvosti formuvannia katehorii “silski terytorii” [.Peculiarities of the formation of the category "rural territories"]. In Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo – Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and World Economy, 17, 2, 117–120 [in Ukrainian].
Kopan, O.V., Melnyk, V.I. (2016). Informatsiino-psykholohichna viina iak zasib manipuliuvannia liudskoiu svidomistiu [Information and psychological warfare as a means of manipulating human consciousness]. In Informatsiia I pravo – Information and law, 2 (17), 92–98 [in Ukrainian].
Kotsiuba, V.K. (2016). Zhytlo, dvir, sadyba (za materialamy davnoruskoi leksyky [Dwelling, yard, estate (based on materials from Old Russian vocabulary)]. In Arkheolohiia I davnia istoriia Ukrainy – Archaeology and ancient history of Ukraine, 3 (20), 113–136 [in Ukrainian].
Kultura pobutu. Izbornyk. Istoriia ukrainskoi kultury [Culture of everyday life. Collection. History of Ukrainian culture]. Tom 2 – Vol. 2. From http://litopys.org.ua/istkult2/ikult206.htm [in Ukrainian].
Paul, H. (1992). Deutsches Wörterbuch. Tübingen: Max Niemeyer Verlag [in German].
Prosalova, Ya.V. (2011). Semantychna struktura naimenuvan zhytlovykh budivel v anhliiskii, nimetskii, franzuskii, ukrainskii ta rosiiskii movakh [Semantic structure of names of residential buildings in English, German, French, Ukrainian and Russian]. In Filolohichni studii – Philological studies, 6, 2, 90–99 [in Ukrainian].
Schützeichel, R. (1974). Althochdeutsches Wörterbuch. Tübingen: Max Niemeyer Verlag [in German].
Tytarenko, V. (2022). Leksyko-semantychni protsesy v zapozychenykh nazvakh prymishchen ta chastyn dvoru v pivnichnoukrainskomy areali [Lexico-semantic processes in borrowed names of premises and parts of the yard in the North Ukrainian area]. In. Acta Academiae Beregsasiensis. Philologica, 2, 1, 25–40. DOI 10.58423/2786-6726/2022-2-25-40 [in Ukrainian].
