ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДЕКВАТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ШІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)

Анотація

У статті розглядається роль інтертекстуальності як фундаментального засобу забезпечення адекватності перекладу наукових та фахових текстів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції когнітивно-лінгвістичних підходів у сучасну перекладацьку практику, що трансформується під впливом цифрових технологій. Для досягнення поставленої мети було застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних філологічних методів, метод суцільної вибірки, компаративний аналіз.

Проаналізовано основні прояви інтертекстуальності у науковому дискурсі: від прямих цитацій та алюзій до імпліцитних маркерів, таких як термінологічна наступність та жанрові кліше. Визначено значення інтертекстуальності як імпліцитної перекладацької стратегії, що дозволяє зберегти логіко-філософську цілісність тексту в межах певної наукової парадигми.

Особливу увагу приділено порівняльному аналізу самостійного (ручного) перекладу та перекладу, виконаного за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Висвітлено роль перекладача як фасилітатора, здатного верифікувати пресупозиції та коригувати неадекватність перекладу нейромереж при відтворенні складних концепцій. У роботі схарактеризовано специфіку передачі міжтекстових зв’язків, що ґрунтуються на фонових знаннях реципієнта. Наведено та детально прокоментовано приклади перекладу англійськомовних та німецькомовних наукових конструкцій українською мовою, зокрема термінів з історії мови та складних лексичних утворень, властивих академічному письму.

У результаті дослідження встановлено, що врахування інтертекстуальних зв’язків є критичною умовою забезпечення адекватності перекладу фахових текстів, оскільки воно запобігає термінологічній дезорієнтації та стилістичному дисонансу. Виявлено, що мовні моделі GPT-4o та Gemini 3 Flash зберігають адекватність перекладу при передачі інтертекстуальних зв’язків у термінах та кліше. Доведено, що ефективне використання ШІ у цій сфері можливе лише за умови високої цифрової та філологічної компетенції фахівця. Перспективи подальших розвідок вбачаються у розробці алгоритмів оцінювання інтертекстуальної валідності машинного перекладу в межах окремих наукових шкіл, з урахуванням контексту при перекладі тез, статей і монографій.