Євроскептичні наративи Вишеградської четвірки щодо майбутнього Європейського Союзу: порівняльний дискурс-аналіз
DOI:
https://doi.org/10.31861/j7z0cd78Ключові слова:
Вишеградська четвірка, євроскептицизм, європейська інтеграція, російсько-українська війна, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, політична комунікація, дискурс-аналізАнотація
У статті здійснено системний аналіз євроскептичних дискурсів держав Вишеградської четвірки (В4) останніми роками як складової ширших процесів трансформації європейської ідентичності та політичної комунікації в межах Європейського Союзу. Автор виходить із положення, що євроскептицизм у країнах Центрально-Східної Європи не є лише реакцією на бюрократичну надбудову Брюсселя, а відображає прагнення до переосмислення принципів субсидіарності, суверенітету й політичної солідарності. Методологічною основою дослідження є поєднання критичного дискурс-аналізу, елементів порівняльної політики та підходів прагматичної теорії влади. Такий інтердисциплінарний підхід дав змогу розкрити динаміку риторичних конструкцій, що використовуються політичними елітами Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини для легітимації альтернативних моделей європейської інтеграції.
Результати даного дослідження показують, що після 2022 року євроскептичні наративи в В4 зазнали суттєвої еволюції: від критики міграційної та економічної політики ЄС до пошуку нових форматів регіонального впливу, зокрема у сфері безпеки та енергетичної незалежності. Доведено, що війна Росії проти України стала каталізатором зміни дискурсивних балансів – у риториці окремих урядів простежується прагнення до «суверенного європеїзму», який поєднує національні інтереси з колективними безпековими зобов’язаннями.
Завантажити
Посилання
Batrymenko, O.V., Nelipa, D.V. i Tkach, O.I. 2024. Osoblyvosti spivvidnoshennia poniat «ievroskeptytsyzm» i «populizm». Politychne zhyttia. (Hrud 2024), 107-115. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.4.14 (in Ukrainian).
Buslenko, V. V. (2015) «Instytutsiini mekhanizmy vzaiemodii uriadu ta parlamentskoi opozytsii v krainakh Vyshehradskoi hrupy», Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia, Vyp. 13-14. URL: https://www.academia.edu/33232474/ІНСТИТУЦІЙНІ_ МЕХАНІЗМИ _ВЗАЄМОДІЇ_УРЯДУ_ТА_ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ_ОПОЗИЦІЇ_В_КРАЇНАХ_ВИШЕГРАДСЬКОЇ_ГРУПИ (in Ukrainian).
Karpchuk, N. (2023). Yevroskeptytsyzm – vyklyk roli YeS yak hlobalnoho aktora. «Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii», 10(2), 20-32. DOI: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-02-20-32 (in Ukrainian).
Lapin, O.I. (2020). Kontsept yevroskeptytsyzmu v teorii mizhnarodnykh vidnosyn, Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 22: Politychni nauky ta metodyka vykladannia sotsialno-politychnykh dystsyplin, (28), pp. 23–29. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/29596 (in Ukrainian).
Saveliev, Ye.V.; Kuryliak, V.Ie.; Kuryliak, M.Iu. (2019). Vyshehradska chetvirka ta Ukraina v konteksti rozvytku yevrointehratsiinykh protsesiv. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. 2019. № 3. S. 21-29. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001051619 (in Ukrainian).
Yakymchuk, M.M. (2020). Vplyv yevroskeptytsyzmu na funktsionuvannia instytutsii YeS. «Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii», 8(2), 258–275. DOI: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-258-275 (in Ukrainian).
Szewczyk, J. (2021). Euroscepticism in the Visegrád Group. Catallaxy, 6(2), 49-63. https://doi.org/10.24136/cxy.2021.004
Haydanka, Y. (2021). Trajectories of Democratic Transits in the Visegrad Group: Between Theory and Practice. Europolity. 15(1), pp. 177–203. URL: https://europolity.eu/wp-content/uploads/2021/10/Vol-15-no1-8.-Haydanka.pdf
Benedek„ I. & Sebestyén A. (2025). Euroambivalent and Equivocal Euroscepticism: Two Shades of Strategic Ambiguity in the 2024 European Parliament Elections in Hungary, Czech Journal of Political Science, No. 2 (2025). DOI: https://doi.org/10.5817/PC2025-2-190.
More than a third of the citizens of the V4 countries perceive foreign attempts to influence European elections as a big problem (CEDMO Hub, 9 May 2024). URL: https://cedmohub.eu/more-than-a-third-of-the-citizens-of-the-v4-countries-perceive-foreign-attempts-to-influence-european-elections-as-a-big-problem/.
Ágh, A. (2023). Decline of democracy in East-Central Europe: The populist challenge in Hungary and Poland. East European Politics, 39(1), 1–20. DOI: https://doi.org/10.1080/21599165.2023.2170245
Agoston, K. (2024). Narratives of sovereignty in Hungarian political communication: Between Brussels and Budapest. Journal of Contemporary European Studies, 32(2), 233–249. DOI: https://doi.org/10.1080/14782804.2024.1007823
Baun, M., & Marek, D. (2020). The Visegrad Group and the future of the European Union. Journal of European Integration, 42(5), 611–628. https://doi.org/10.1080/07036337.2020.1773927
Buras, P. (2022). Poland and the European Union: Between confrontation and cooperation. European Council on Foreign Relations Report. URL: https://ecfr.eu/publication/poland-and-the-eu-2022
ČTK (2020). Babiš: We need less Brussels in our daily life. Czech News Agency. URL: https://ctk.cz
CVVM (2024). Public Attitudes toward the European Union in the Czech Republic. Sociological Survey Report. URL: https://cvvm.soc.cas.cz/en
Diez, T., & Manners, I. (2020). Reflecting on the ‘Normative Power Europe’ debate: Key developments, challenges and future directions. Cooperation and Conflict, 55(1), 3–26. DOI: https://doi.org/10.1177/0010836719889404
Duda, A. (2021). Speech at the 2021 Polish Independence Day Commemoration. President.pl. URL: https://www.prezydent.pl/
European Commission (2025). State of the Union Address 2025: Resilience and Reform. Brussels: EC Publications. URL: https://ec.europa.eu/
European Parliament (2024). Resolution on the State of Democracy in Hungary and Poland. Brussels: EP Publications. URL: https://www.europarl.europa.eu/
European Policy Centre (2025). The V4 and EU reform debates: From Euroscepticism to strategic autonomy. EPC Discussion Paper. URL: https://epc.eu
Filip Tereszkiewicz (2018). Visegrad Euroscepticism: Discursive Nodal Points in Eurosceptic Discourses Surrounding External Actions of the European Union. Modelling the New Europe, No. 26/2018. DOI: https://doi.org/10.24193/OJMNE.2018.26.10.
Góra, M. (2025). Poland’s Eastern leadership and the changing European security order. Security Studies Review, 44(1), 55–74. DOI: https://doi.org/10.1080/09636412.2025.1104982
Hlinka, J. (2025). Slovakia’s turn toward neutrality: Populism and the European identity crisis. Europe-Asia Studies, 77(4), 589–607. DOI: https://doi.org/10.1080/09668136.2025.1147905
Jarábik, B. (2014). Russia, Ukraine, and the Visegrad: Time to Get Real. Carnegie Europe Commentary. URL: https://carnegieendowment.org/posts/2014/11/russia-ukraine-and-the-visegrad-time-to-get-real?lang=en¢er=europe
Kaniok, P. (2025). Media framing of the European Union in Slovak press (2018–2024). Central European Political Studies Review, 27(1), 17–35. DOI: https://doi.org/10.5817/CEPSR-2025-1-2
Kucharczyk, J. (2023). Between nationalism and pragmatism: The evolution of Polish Euroscepticism. European Politics and Society, 24(3), 380–397. DOI: https://doi.org/10.1080/23745118.2023.2169017
Lázár, N. (2015). Euroscepticism in Hungary and Poland: A Comparative Analysis of Jobbik and the Law and Justice Parties. Politeja. DOI: https://doi.org/10.12797/Politeja.12.2015.33.11.
Macková, A., Štětka, V., & Mazák, J. (2025). Czech media discourse on the EU: Continuity and change after 2022. Media and Communication, 13(2), 144–162. DOI: https://doi.org/10.17645/mac.v13i2.7345
Nič, M. (2024). Poland’s new European narrative: From conflict to leadership. European Policy Centre Paper. URL: https://epc.eu/
Nyyssönen, H., & Metsälä, J. (2024). Central Europe between compliance and contestation: The Visegrad narrative of Europe. Journal of Common Market Studies, 62(3), 643–660. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.13572
Orbán, V. (2019). Tusványos Speech 2019: The future of Europe. Prime Minister’s Office, Hungary. URL: https://miniszterelnok.hu/
Orbán, V. (2023). Speech on Hungary’s role in Europe. Kossuth Radio Interview Transcript. https://hirado.hu/
Pavla, P. (2024). Speech at the European Policy Forum. Office of the President of the Czech Republic. https://www.hrad.cz/
Pech, L., Wachowiec, P., & Mazur, D. (2023). Poland’s rule of law crisis: Implications for the European Union. Hague Journal on the Rule of Law, 15(1), 45–67. https://doi.org/10.1007/s40803-022-00176-0
Reuters (2023). Slovakia’s Fico says he will not support EU arms aid for Ukraine. Reuters News, 26 October 2023. https://www.reuters.com/
Roth, M. (2025). Orbán’s Hungary and the “moral alternative” narrative. Contemporary Politics, 31(2), 178–196. https://doi.org/10.1080/13569775.2025.1123450
Szymański, A. (2023). The Polish approach to European integration in the context of security and migration. Polish Quarterly of International Affairs, 32(1), 9–27. https://doi.org/10.37132/pqia.2023.01
Vachudova, M. (2020). Populism, nationalism and European integration in Central Europe. Government and Opposition, 55(3), 327–355. https://doi.org/10.1017/gov.2019.31
Visegrad Group (2023). Joint Statement on the Future of Europe. V4 Secretariat, Bratislava. URL: https://www.visegradgroup.eu/
Wójcik, A. (2022). Euroscepticism and media populism in Poland. Media Studies, 26(4), 97–112. https://doi.org/10.14607/em.2022.4.07
Zgut-Przybylska, A. (2022). Democratic backsliding and the limits of EU conditionality in Hungary and Poland. Journal of European Public Policy, 29(10), 1542–1560. DOI: https://doi.org/10.1080/13501763.2022.2075172
Опубліковано
Номер
Розділ
Як цитувати
