Зовнішньополітична орієнтація Угорщини на початку російсько-української війни як фактор нової кризи Вишеградської групи
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2024.15.109-122Ключові слова:
Вишеградська група (ВГ), Угорщина, повномасштабне вторгнення, проросійська політика, санкції, відносини між Україною та УгорщиноюАнотація
Для країн Вишеградської групи (ВГ) російське вторгнення в Україну в лютому 2022 р. стало особливо актуальною рисою зовнішньої політики кожного члена. Сьогодні стало очевидним, що повномасштабна російсько-українська війна, що розпочалася 24 лютого 2022 р., матиме істотний вплив не лише на воюючі сторони, а її наслідки відчує низка країн. Держави Вишеградської групи як елементи регіональної підсистеми змушені відповідати на виклики у сфері безпеки. Всі країни ВГ, за винятком Угорщини, розуміють ризики подальшої експансії росії у разі програшу України і намагаються цього уникнути, приділяючи особливу увагу не лише допомозі нашій державі, а й власній обороні. Будапешт обрав позицію, відмінну від країн-партнерок ВГ та ЄС у цілому.
У статті проаналізовано позицію офіційного Будапешта після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Акцентовано увагу на фактори, які впливають на позицію уряду Віктора Орбана (відмінну від інших членів ВГ), зокрема розглянуто питання підтримки санкцій проти РФ, військової та гуманітарної допомоги Україні, ролі угорської етнічної меншини в Україні, економічній співпраці Угорщини та росії, внутрішньополітичній ситуації в країні, що безпосередньо впливає на зовнішню політику офіційного Будапешта.
Завантажити
Посилання
Vovkanych, I. ta Shnitser, I. (2022) Reaktsiia krain Vyshehradskoi chetvirky na povnomasshtabne voienne vtorhnennia Rosii v Ukrainu. Heopolityka Ukrainy: istoriia i suchasnist, 2(29), s.7-19.
Demchyshak, R. (2022) Rosiisko-ukrainska viina yak faktor heopolitychnoho pozytsionuvannia rehionu TsSIe ta PSIe. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: filosofsko-politolohichni studii, 43, s.247-254. Dostupno: https://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/43_2022/30.pdf
Diachuk, V. (2022) Spetsoperatsiia «Ukraintsi nam ne druzi»: yak prorosiiski syly orhanizovuiut antyukrainskyi rukh u Yevropi. Infopost, 16 veresnia. Dostupno: https://infopost.media/speczoperacziya-ukrayinczi-nam-ne-druzi-yak-prorosijski-syly-organizovuyut-antyukrayinskyj-ruh-u- yevropi/
Znas, I. (2022) Try chleny «Vyshehradskoi chetvirky» skasuvaly zustrich u Budapeshti. ZN,UA, 29 bereznia. Dostupno: https://zn.ua/ukr/WORLD/tri-chleni-vishehradskoji-chetvirki-skasuvali-zustrich-u-budapeshti.html
Ivasechko, O. ta Lapii, B. (2019) Zahrozy ta vyklyky enerhetychni bezpetsi Vyshehradskoi chetvirky v konteksti realizatsii hazoprovodu «Pivnichnyi Potik-2»: determinanty dlia Ukrainy. Humanitarni vizii, 5(1), s.30-35.
Krainy Vyshehradskoi hrupy domovylysia pidtrymuvaty Ukrainu. Uhorshchyna takozh vydilyt hroshi, 2022. Holos Ameryky, 24 lystopada. Dostupno: https://ukrainian.voanews.com/a/vyshehradski-krajiny-pidtrymaly-dopomohu-ukrajini/6848704.html
Strutynskyi, V. (2021) Vyshehradu 30 rokiv: peredumovy stvorennia, dosiahnennia, mozhlyvi perspektyvy. Istoryko-politychni problemy suchasnoho svitu, 43, s.83-94.
Todorov, I. (2022) Bezpekovyi vymir mizhnarodnykh vidnosyn v Skhidnii ta Tsentralnii Yevropi v konteksti rosiiskoi ahresii. Politychne zhyttia, 1, s.138-144.
Tuzhanskyi, D. (2022) Ne taka vzhe y chetvirka: chomu vidbuvaietsia rozkol Vyshehradskoi hrupy. Infopost, 06 lypnia. Dostupno: https://infopost.media/ne-taka-vzhe-j-chetvirka-chomu-vidbuvayetsya-rozkol-vyshegradskoyi- grupy/
Feduniak, S. (2022) Rosiisko-ukrainska viina yak chynnyk pereformatuvannia postbipoliarnoi mizhnarodnoi systemy. Istoryko-politychni problemy suchasnoho svitu, 46, s.35-41.
BÍRÓ-NAGY A., JUHÁSZ V., SZÁSZI A., VARGA A. (2023) Policy Solutions and Závecz Research: “Foreign policy attitudes 2023”. Available at: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/budapest/20492.pdf
BÍRÓ-NAGY A., MOLNÁR K., SZÁSZI A., VARGA A. (2024) Policy Solutions and Závecz Research: “Foreign policy attitudes 2024”. Available at: https://www.policysolutions.hu/userfiles/Policy_Solutions_The_World_ Throug h_Hungarian_Eyes_2024.pdf
Czyż, A. (2017) Państwa Grupy Wyszehradzkiej wobec konfliktu na Ukrainie. In: P. Grzywna, J. Lustig, N. Stępień-Lampa and B. Zasępa, eds. Między ideą, pasją a działaniem. Księga jubileuszowa dedykowana dr. hab. Marianowi Mitrędze. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, pp.621-633.
Dijkstra, H. (2022) The War in Ukraine and Studying the EU as a Security Actor. Joint Brief, 15, pp.1-6.
Hasаn, A. (2022) The Russian-Ukrainian war and its implications for international security: a geopolitical vision. Texas Journal of Multidisciplinary Studies, 9, pp.177-192. Available at: https://zienjournals.com /index.php/tjm/article/view/2051
Hungarians perceive Ukraine as greater threat than Russia, study shows. Available at: https://tvpworld.com/79183013/hungarians-perceive-ukraine-as-greater-threat-than-russia
Kotoulas, I. and Pusztai, W. (2022) Geopolitics of the War in Ukraine. Foreign Affairs Institute, 4. Available at: https://www.researchgate.net /publication/361583996_Ioannis_E_Kotoulas_Wolfgang_Pusztai_Geopolitics_of_ the_War_in_Ukraine
Kucharczyk, J. and Mesežnikov, G. eds. (2015) Diverging Voices, Converging Policies: The Visegrad States' Reactions to the Russia-Ukraine Conflict. Warsaw: Heinrich- Böll-Stiftung.
Pressman D. (2023) Hungary stubbornly continues deepen its “connectivity” with Russia. Available at: https://insighthungary.444.hu /2023/06/09/pressman-hungary-stubbornly-continues-deepen-its-connectivity-with-russia
Pressman D. “US envoy slams Orbán as a leader who embraces Putin”. Available at: https://www.politico.eu/article/us-ambassador-slams-hungary-pm-viktor-orban-embracing-russia-over-nato/
