Вишеградська група: геополітична реальність та  перспективи функціонування

Дмитро Коротков

doi:10.31861/pvmfh060

Автор(и)

Дмитро Коротков Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця Автор https://orcid.org/0000-0003-2732-0824

DOI:

https://doi.org/10.31861/pvmfh060

Ключові слова:

Вишеградська група, Європейський Союз, Україна, зовнішня політика, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, регіоналізм, європейська інтеграція, міжнародна безпека, геоекономіка

Анотація

У статті проводиться комплексний аналіз сучасного стану та перспектив існування Вишеградської групи як одного з ключових геоекономічних кластерів центральноєвропейських країн Європи. Досліджуються геоекономічні, політичні причини створення Вишеградської групи та надається порівняльна характеристика економічного потенціалу країн Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині в контексті європейського економічного простору. Визначається, що російсько-українська війна стала геополітичним тригером випробувань для країн Вишеградської групи а критерієм підтримки України може слугувати індикаторами геополітичної орієнтації конкретного уряду. Висновки демонструють, що у довгостроковій перспективі ідеологічні розбіжності навряд чи розділять країни, що створили Вишеградську групу, незалежно від політичних уподобань правлячих урядів, але існує загроза того, що через збереження політичних розбіжностей окремі країни В4 прагнутимуть долучитися до альтернативних форматів регіональної співпраці. Інший варіант для майбутнього існування В4 ‑ реформування політичної взаємодії та зміна зовнішньополітичних пріоритетів Угорщини та Словаччини з надією на ефективну діяльність політичної опозиції в цих країнах. Наростаючі протиріччя зовнішньополітичних курсів держав-членів є загрозою для здатності країн Вишеградської групи функціонувати як єдиний геополітичний актор.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Дмитро Коротков, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і політичної філософії Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця

Посилання

Abegunde B. (2021) Regional Cooperation and State Sovereignty. Athens Journal of Law. Vol. 7, Is. 2, PP. 169-188. URL: https://www.athensjournals.gr/law/2021-7-2-3-Abegunde.pdf

Androshchuk I. (2023) Rol derzhav Vyshehradskoi hrupy v polityko-dyplomatychnii ta viiskovii pidtrymtsi Ukrainy pislia povnomasshtabnoho vtorhnennia Rosiiskoi federatsii. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filos.-politoloh. studii.. Vypusk 51, s. 109–120 (in Ukrainian).

ВВС News Ukraina (2025) Vybory v Chekhii: peremohla partiia yevroskeptyka Babisha. Shcho tse znachyt dlia Ukrainy.04.10.2025. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cm28g5267j4o (in Ukrainian).

Drohoziuk N. (2024) Vyshehradska hrupa: dynamika stanovlennia ta suchasni realii rozvytku Istoryko-politychni problemy suchasnoho svitu:Zbirnyk naukovykh statei. Chernivtsi::Chernivetskyi natsionalnyi universytet. T. 49. S. 75-83 (in Ukrainian).

Gerasymchuk S. (2022). The Prospects of Cooperation between Ukraine and Romania within 3 Seas Initiative. Ukrainian prism. URL: https://prismua.org/en/13744

International Visegrad Fund. (2000) URL: https://www.visegradfund.org/

Kalasopatan A. (2024) Central Europe: a fairly successful integration. BNP Paribas. Etudes Économiques – BNP Paribas. URL: https://economic research.bnpparibas.com/html/en-US/Central-Europe-fairly-successful-integration-7/15/2024,49793

Klingová K., Milo D. (2017) The Vulnerability Index: Subversive Russian Influence in Central Europe. Globsec Policy Institute URL: https://www.globsec.org/what-we-do/publications/vulnerability-index-subversive-russian-influence-central-europe

Lenz T., Marks G. (2016). Regional Institutional Designs: Delegation and Pooling. Oxford Handbook of Comparable Regionalism, pp.513-537. URL: https://garymarks.web.unc.edu/wp-content/uploads/sites/13018/2017/02/Lenz-Marks_2016_regional-institutional-design.pdf

Moskalenko Yu. (2025) Lidery trokh krain maiut namir koordynuvaty pozytsii ta provodyty poperedni narady pered samitamy YeS. Dzerkalo tyzhnia. 28.10.2025. URL: https://zn.ua/ukr/WORLD/antiukrajinskij-aljans-u-orbana-zajavili-pro-namir-objednatisja-z-chekhijeju-ta-slovachchinoju.html (in Ukrainian).

Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen (2023) Vyshehradska hrupa v novykh politychnykh realiiakh URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosyny/vyshehradska-hrupa-v-novykh-politychnykh-realiyakh (in Ukrainian).

Obserwator Finansowy. (2016) The Visegrad Group countries are closer politically than economically. URL: https://www.obserwatorfinansowy.pl/in-english/macroeconomics/the-visegrad-group-countries-are-closer-politically-than-economically/

Özoflu M. (2023) Slavkov Triangle as a Minilateral Grouping Within the European Union: A Quantitative Analysis. Köz-gazdaság. URL: https://www.researchgate.net/publication/370301031_Slavkov_Triangle_as_a_Minilateral_Grouping_within_the_European_Union_A_Quantitative_Analysis

Rudik N. M. (2020) Ekonomichne vriaduvannia v YeS: rozbudova v konteksti suchasnykh vyklykiv . Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia : zb. nauk. pr. Dnipro. Vyp. 4 (47). S. 49-57 (in Ukrainian).

Schäffer S.,Talik M. (2025) IDM Short Insight 44: The Weimar Triangle – A Key Format for Europe? Institute for the Danube Region and Central Europe. URL: https://www.idm.at/en/idm-short-insight-weimar-triangle/

Statistische Bundesamt. (2024) 20 Jahre EU-Osterweiterung: Polen und Tschechien in den Top 10 der wichtigsten Handelspartner Deutschlands.. URL: https://www.destatis.de/DE/Ueber-uns/Organisation/_inhalt.html

Strazay T. (2025) The New Geopolitics and Its Impact on Regional Cooperation Formats in Central Europe. Studia Polityczne 53(1):12-33. URL: https://czasopisma.isppan.waw.pl/sp/article/view/3391

Ukrainska pryzma. (2018). Yak dali buduvaty spivpratsiu Ukrainy z Vyshehradskoiu hrupoiu? URL: https://prismua.org/ як-далі-будувати-співпрацю-україни (in Ukrainian).