Превентивна медіація як різновид посередницьких технологій в політиці

Каміль Примаков

doi:10.31861/9sjt1x62

Автор(и)

Каміль Примаков Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Автор https://orcid.org/0000-0002-6143-8474

DOI:

https://doi.org/10.31861/9sjt1x62

Ключові слова:

медіація, превентивна (профілактична) медіація, концепція превентивної медіації Ж.-Ф. Сікса, концепція проактивного лідерства Д. Хойки, публічна політика, превентивна політична медіація

Анотація

У статті розкрито специфіку превентивної медіації і накреслено можливості її застосування у сфері публічної політики. Зазначено, що превентивна медіація має універсальне застосування, проте надзвичайно великого значення вона набуває у сфері публічної політики під впливом впровадження концепції належного урядування.

Показано, що, за Ж.-Ф. Сіксом, медіація представлена такими видами: творча медіація, яка спрямована на створення нових відносин і взаємовигідних рішень; оновлююча медіація, яка покликана покращувати наявні відносини, якщо вони були погіршені або перервані; лікувальна медіація, яка вирішує вже існуючий конфлікт; превентивна медіація, яка запобігає конфліктам ще на етапі потенційного протистояння, коли сторони ще зберігають конструктивні відносини.

З’ясовано, що Д. Хойки як ключовий принцип превентивної медіації виокремлює проактивне лідерство, що містить такі інструменти: відкрите спілкування, емпатію та пошук спільної мови. Цей принцип і відповідні інструменти опоненти можуть розірвати цикл ескалації та працювати над досягненням взаємовигідних результатів.

Визначено, шо у сфері публічної політики превентивна медіація функціонує на метасистемному, інституціональному, секторальному та інтерперсональному рівнях. Доведено, що превентивна політична медіація найбільш ефективна в адміністративній діяльності та державній службі, міждержавних та міжурядових конфліктах, судових / позасудових спорах, політичній діяльності та публічній комунікації, воєнний та постконфліктний періоди.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Каміль Примаков, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат юридичних наук, докторант кафедри політології, соціології та публічного управління, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Посилання

Andreieva, O. (2023). Mediatsiia yak efektyvnyi sposib vyrishennia ekonomichnykh sporiv v umovakh voiennoho stanu ta pisliavoiennyi period (Mediation as an effective way to resolve economic disputes in martial law and the post-war period). Pravo Ukrainy. 10, рр. 101-111 (in Ukrainian)

Bercovitch, J. (1998). Preventing Deadly Conflicts: The Contribution of International Mediation. Preventing Violent Conflicts: Past Record and Future Chalenges / P. Wallensteen (ed.). Stockholm, рр. 231-248.

Bercovitch, J. (2009). Mediation and conflict resolution. The SAGE handbook of conflict resolution / J. Bercovitch, V. Kremenyuk, & I.W. Zartman (eds.). London: Sage, рр. 340-354.

Borodin, Ye. (2019). Orhanizatsiino pravovi pidstavy zastosuvannia mediatsii v systemi derzhavnoho upravlinnia (Organizational and legal grounds for the use of mediation in the public administration system). Aspekty publichnoho upravlinnia. 7 (4), рр. 28-34 (in Ukrainian)

Gadras, S. (2010). La médiation politique comme cadre d’analyse de l’évolution des pratiques de communication au sein de l’espace public local. Les enjeux de l’information et de la communication. 2, рр. 12-25.

Hoicka, D. (Ed.) (2024). Preventive Mediation: The Transformative Power of Early Conflict Engagement and Prevention. Singapore: Singapore Mediation Solutions. URL: https://www.overdrive.com/media/11432553/

Hoicka, D. (Ed.) (2025). Vorbeugende Mediation: Die transformative Kraft von Frühzeitiges Engagement und Prävention von Konflikten. Singapore: Singapore Mediation Solutions.

Deschamps, J. (2019). Mediation: a concept for information and communication sciences. London: ISTE Ltd; Hoboken, NJ: John Wiley & Sons, Inc., 2019.

Jandt, F.E. (2023, March 7). Preventive Mediation. Mediate.com. URL: https://mediate.com/preventive-mediation/#:~:text=Preventive%20mediation%20brings%20those%20issues%20to%20the%20table,term%20care%2C%20life%20estate%20planning%2C%20and%20business%20succession.

Kanter, R.M. (1994). Collaborative Advantage: The Art of Alliances. Harvard Business Review. July-August. URL: https://hbr.org/1994/07/collaborative-advantage-the-art-of-alliances.

Kozlov, K.I. (2010). Politychna modernizatsiia: implementatsiia pryntsypiv Good Governance (Political modernization: implementation of the principles of Good Governance). Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. 4, рр. 135-140 (in Ukrainian)

Kornuta, L.M. (2023). Shchodo pytannia vprovadzhennia mediatsii v publichnii sluzhbi (Regarding the issue of introducing mediation in the public service). Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava. 4, рр. 69-75 (in Ukrainian)

Krutii, O.M. (2019). Mediatsiia yak komunikatsiinyi zasib rozvytku korporatyvnoi kultury publichnoho upravlinnia v umovakh hlobalizatsii (Mediation as a communication tool for developing corporate culture of public administration in the context of globalization). Derzhavne budivnytstvo. 2, рр. 1-14 (in Ukrainian)

Lamizet, B. (1998). La médiation politique. Paris: L’Harmattan, 1998.

Larina, N. (2022). Instytutsiini zasady formuvannia mediatsiinoi kompetentnosti publichnykh sluzhbovtsiv v Ukraini (Institutional principles of forming mediation competence of public servants in Ukraine). Aspekty publichnoho upravlinnia. 10 (6), рр. 61-69 (in Ukrainian).

Lopatchenko, I.M. (2019). Mediatsiia yak suchasna tekhnolohiia u vyrishenni konfliktiv v publichnomu upravlinni (Mediation as a modern technology in resolving conflicts in public administration). Pravo ta derzhavne upravlinnia. 1 (2), рр. 231-237 (in Ukrainian).

Melnychenko, A.A., & Radchenko, Yu.V. (2020). Implementatsiia instrumentiv mediatsii u praktyku publichnoho upravlinnia ta administruvannia (Implementation of mediation tools in the practice of public management and administration). Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia. 2, рр. 104-110 (in Ukrainian).

O’Leary, M.B., & Mortensen, M. (2010). Go (Con)figure: Subgroups, Imbalance, and Isolates in Geographically Dispersed Teams. Organization Science. 21 (1, January-February), рр. 115-131.

Osadchuk, A.Yu. (2013). Yurysdyktsiia sudiv z rozghliadu publichno-pravovykh sporiv (Jurisdiction of courts for consideration of public law disputes). Yurydychnyi visnyk. 3, рр. 101-106 (in Ukrainian).

Podziba, S.L. (2012). Civic fusion: mediating polarized public disputes. Chicago: American Bar Association Section of Dispute Resolution.

Servais, C. (2016). La médiation. Théorie et terrains. Brussels: De Boeck.

Six, J.-F. (1990). Le Temps des médiateurs. Paris: Seuil.

Six, J.-F. (1995). Dynamique de la médiation. Paris: Desclée de Brouwer.

Six, J.-F. (2002). Les médiateurs. Paris: Le Cavalier Bleu.

Voloshyn, V.H., & Mustafaieva, U.S. (2021). Mediatsii yak sposib profilaktyky konfliktiv u sferi publichnoho upravlinnia (Mediation as a method of conflict prevention in the sphere of public administration). Public Administration and Regional Development. 3, рр. 599-621 (in Ukrainian).

Yasynovskyi, I.H. (2015). Problemy vprovadzhennia ta provedennia mediatsii v Ukraini (Problems of introducing and conducting mediation in Ukraine). Aktualni problemy polityky. 2015. 55, рр. 260-267 (in Ukrainian).

Zartman, I. W. (2001). The Timing of Peace Initiatives: Hurting Stalemates and Ripe Moments. The Global Review of Ethnopolitics. Vol. 1 (1). Р. 8-18.