Людський фактор в кібербезпеці: кіберосвіта як системна відповідь на зростаючі загрози в цифровому просторі України та ЄС

Анотація

Автор досліджує людський фактор як критичну вразливість сучасної системи кіберзахисту. Попри значні інвестиції в технічні аспекти цифрової безпеки, людський фактор залишається основною причиною успішних кібератак в Україні, ЄС і світі. Дані Verizon, Світового економічного форуму, CERT-UA та ENISA систематично підтверджують, що більшість кіберінцидентів пов’язані з помилковими діями людей та психологічними маніпуляціями. Фішинг та соціальна інженерія є основними способами, які зловмисники використовують для проникнення в інформаційні системи.

Досвід України протягом останнього десятиліття – від кібератак у Криму 2014 року і атаки NotPetya 2017 року до інтенсивних кібероперацій під час повномасштабної російської агресії 2022–2025 років – чітко демонструє: зловмисники свідомо експлуатують не лише технічні прогалини у системах кіберзахисту, а й когнітивні вразливості людей. Аналогічна ситуація спостерігається й у Європейському Союзі, де критична інфраструктура стикається з різноманітними кіберзагрозами, багато з яких здійснюються методами соціальної інженерії.

Стаття викриває стратегічний дисбаланс у сучасних практиках кібербезпеки: хоча технічні рішення значно розвинулися, система освіти в цій сфері залишається фрагментарною, епізодичною та подекуди далекою від реальних моделей кібератак. Автор розглядає кіберосвіту, особливо змалечку, не просто як набір технічних навичок, а як фундаментальний компонент стійкості цифрового суспільства.

Erasmus+ проєкт EnCycLEd служить конкретним прикладом, як цифрова грамотність може бути інтегрована у шкільні навчальні програми через інтерактивні та наративні освітні матеріали, адаптовані під різні вікові категорії учнів, засновані на сучасних практиках викладання та реальних прикладах загроз у кіберпросторі.

Використовуючи комплексний методологічний підхід – від кількісного аналізу даних про кіберзагрози до вивчення кіберінцидентів та конкретних освітніх проєктів з кібербезпеки – стаття наголошує: освіта з цифрової грамотності і опанування найкращих практик кібербезпеки є важливою складовою забезпечення інституційної та соціальної стійкості в цифровому світі. Тому кіберосвіта повинна доповнювати технічні засоби захисту інформаційних систем.