ЛЕКСИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО НАРАТИВУ

Анотація

Стаття зосереджується на ролі  характеристики персонажів та формування загальної естетичної і змістової структури художнього твору військової тематики. Матеріалом для аналізу обрано роман сучасного американського письменника і військового оглядача Лучіано Траскотта «Heart of War», який репрезентує специфіку військово-юридичного дискурсу у художній формі. У роботі розглядається, яким чином різні типи військової лексики – терміни, абревіатури, жаргонізми, евфемізми – виконують не лише номінативну, а й стилістичну, психологічну, прагматичну та соціокультурну функції. Особливу увагу приділено способам інтеграції цих лексичних елементів у загальну структуру наративу, їхньому впливу на темп і логіку розвитку сюжету, а також на формування мовного портрету персонажів.

Аналіз показує, що військова термінологія у творі не є суто фоновим елементом чи засобом створення реалістичного антуражу – вона стає повноцінним художнім інструментом, за допомогою якого автор формує атмосферу роману, задає ритм оповіді, вибудовує ієрархію цінностей персонажів та підкреслює конфлікт між інституційною логікою війни й моральною позицією індивіда. Використання жаргону і абревіатур сприяє автентичності діалогів, демонструє приналежність героїв до військової субкультури, їхній досвід, емоційний стан та професійні ролі. Евфемізми ж, навпаки, підкреслюють відсторонення військової бюрократії від реальних наслідків бойових дій, акцентують на психологічній трансформації мовлення в умовах війни та слугують засобом прихованої критики системи.

Методологічною основою дослідження є принципи лінгвостилістичного та дискурсивного аналізу, які дозволяють виявити як структурні, так і функціональні характеристики військової лексики в межах художнього тексту. Застосовано також елементи прагмалінгвістичного підходу, що сприяє глибшому розумінню того, як мова війни впливає на сприйняття читачем морального та ідеологічного змісту твору.

Стаття доводить, що військова лексика в художньому тексті не лише слугує дзеркалом реалій, але й виконує важливу ідеологічну функцію, формуючи критичне осмислення воєнних подій, бюрократичних механізмів та етичних дилем. Через мовні засоби автор створює складну багаторівневу структуру комунікації, де слова стають маркерами не лише професійної належності, а й внутрішньої кризи, трансформацій особистості та еволюції світогляду героїв. Таким чином, військова лексика у романі Heart of War виступає як потужний засіб художнього моделювання конфлікту, що поєднує інституційні, особистісні та соціальні виміри військової реальності.