ПОЕТИКА ВІЙНИ У ПЕРЕКЛАДІ: АНАЛІЗ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВОЄННОЇ ЛІРИКИ В АНТОЛОГІЇ "DEN KRIEG ÜBERSETZEN"
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2025.855-856.116-125Ключові слова:
українська воєнна поезія, поетичний переклад, лінгвостилістичний аналіз, перекладацькі стратегіїАнотація
Стаття присвячена всебічному аналізу перекладу сучасної української воєнної поезії німецькою мовою на матеріалі антології "Den Krieg übersetzen" (2024). У центрі уваги – специфіка лінгвостилістичного відтворення поетичного дискурсу війни, який поєднує документальність, емоційну напруженість та високу метафоричність. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі оригіналів і перекладів віршів Вікторії Амеліної, Юрія Бондарчука, Дарини Гладун та Елли Євтушенко. Проаналізовано ключові перекладацькі стратегії – буквальний переклад, модуляцію, транспозицію, компресію, адаптацію культурних алюзій та стилістичну еквівалентність. Особливу увагу приділено передачі метафорики, інверсій, синекдох, алітерацій, асонансів, ритміки та інтонації, що формують емоційно-образну структуру воєнної лірики.
Результати дослідження демонструють, що переклад воєнної поезії є багатовимірним процесом, у якому необхідно зберегти не лише смисл, а й культурний контекст, експресію та документальний характер тексту. Перекладачі антології прагнуть передати авторський голос і водночас адаптувати поезію до німецькомовного культурного простору, зберігаючи її художню цілісність. Показано, що переклад воєнної лірики має не лише філологічний, а й етичний вимір, оскільки торкається тем національної пам’яті, травматичного досвіду та колективної ідентичності. Антологія "Den Krieg übersetzen" сприяє міжнародній рецепції української поезії про війну й утверджує переклад як акт культурної солідарності та засіб донесення правди про український досвід війни.
Завантажити
Посилання
Bielykh, O., & Vlasiuk, V. (2025). Osoblyvosti perekladu voiennoi poezii Halyny Kruk nimetskoiu movoiu. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 90(1), 191–197.
Palindrom. (n.d.). Z buketom troiand [Song]. Genius. https://genius.com/Palindrom-with-a-bouquet-of-roses-lyrics
Lanovyk, M. B. (2006). Problemy khudozhnoho perekladu yak predmet literaturoznavchoi refleksii (Doctoral dissertation abstract). Instytut literatury imeni T. H. Shevchenka NAN Ukrainy.
Machulin, L. I. (2022). Natsionalni arkhetypy yak modus poezii sprotyvu v rosiisko-ukrainskii viini. Kultura Ukrainy, 77, 19–27. https://doi.org/10.31516/2410-5325.077.02
Amelina, V. (2025). Pislia trahedii ne potribno sliv, usi slova skochuiutsia u vyrvu. Chytomo. https://chytomo.com/viktoriia-amelina-pislia-trahedii-ne-potribno-sliv-usi-slova-skochuiutsia-u-vyrvu/
Slyvynskyi, O. (Ed.). (2023). Pomizh syren. Novi virshi pro viinu. Vivat.
Shemuda, M. (2013). Khudozhnii pereklad yak vazhlyvyi chynnyk mizhkulturnoi komunikatsii. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. M. Hoholia. Seriia: Filolohichni nauky, 1, 164–168.
Dathe, C., Rodionova, T., & Trautsch, A. (2024). Den Krieg übersetzen. Edition.fotoTAPETA.
Jakobson, R. (2000). On linguistic aspects of translation. In The Translation Studies Reader (pp. 524). Routledge.
Frost, R. (2010). Poetry and translation. The art of the impossible. In The Art of the Impossible (pp. 23–47). LUP.



