Recreational impact on natural complexes of the Vyzhnytskyi national nature park
DOI:
https://doi.org/10.31861/Keywords:
forest recreational complexes, recreational load, anthropogenic impact, recreational degradation, recreational nature management, protected areas.Abstract
Abstract: The increasing intensity of recreational use of protected areas is one of the key factors influencing the ecological state and sustainability of natural ecosystems. National nature parks, which combine conservation, recreational, educational, and scientific functions, are particularly vulnerable to anthropogenic pressure caused by the growing popularity of nature-based tourism and outdoor recreation. Under these conditions, the assessment of recreational impact and the determination of recreational load become important tools for ensuring sustainable management of protected areas and preventing degradation processes within natural complexes.
The purpose of the study is to assess the recreational impact on the natural complexes of the Vyzhnytskyi National Nature Park through the analysis of recreational load indicators and to identify the spatial differentiation of anthropogenic pressure within the park territory. The object of the research is the natural complexes of the Vyzhnytskyi National Nature Park exposed to recreational use. The subject of the study is the formation and spatial distribution of recreational load within different types of recreational facilities and their influence on natural ecosystems.
The methodological basis of the research relies on contemporary approaches to the assessment of recreational load on protected areas, including the provisions of the Regulations on Recreational Activities within Territories and Objects of the Nature Reserve Fund of Ukraine and the Methodological Recommendations for Determining the Maximum Recreational Load of Natural Complexes and Objects within the Nature Reserve Fund of Ukraine. An adapted methodology was applied that takes into account the number of visitors, duration of stay, area of recreational influence, average simultaneous density of visitors, and temporal characteristics of recreational use. Recreational load was assessed using both peak and average seasonal scenarios, allowing the identification of maximum and background levels of anthropogenic impact.
The study covered the main recreational facilities of the Vyzhnytskyi National Nature Park, including recreational sites, camping areas, tourist routes, ecological trails, and the most visited tracts. The results indicate a significant spatial differentiation of recreational load across the park territory. The highest levels of recreational pressure were recorded within local recreational sites and camping areas, where a relatively small area is combined with a high concentration of visitors and extended duration of stay. In particular, the highest load values were observed at the Stizhok recreational site and the “Oikos” camp, which function as local centers of intensive recreational use.
At the same time, considerably lower recreational load values were identified within large forest tracts despite their substantial visitation rates. This is explained by the spatial dispersion of visitors over extensive areas, which reduces the average density of recreational pressure on natural ecosystems. The analysis confirmed that the intensity of anthropogenic impact depends not only on the total number of visitors but also on their spatial concentration and the duration of recreational activities.
The application of the peak-load scenario made it possible to identify areas potentially exposed to critical recreational pressure during periods of maximum visitation. In contrast, the average seasonal scenario provides a more realistic assessment of long-term recreational impact and can be effectively used for environmental monitoring and management purposes. The obtained results demonstrate the necessity of implementing differentiated approaches to recreational management, particularly in areas characterized by high visitor concentration and increased ecological vulnerability.
The scientific novelty of the study lies in the adaptation and application of a modern recreational load assessment methodology to the conditions of the Vyzhnytskyi National Nature Park, taking into account both spatial and temporal characteristics of recreational use. The practical significance of the research is associated with the possibility of applying the obtained results for improving environmental monitoring systems, optimizing recreational use, regulating visitor flows, and developing management measures aimed at preserving the ecological stability of protected natural complexes. The proposed approach may also be used in other protected areas of the Ukrainian Carpathians for assessing recreational impact and supporting sustainable nature conservation management
References
1. Безсмертнюк, Т., & Мельнійчук, М. (2020). Упровадження закордонного досвіду рекреаційного використання природоохоронних територій в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Географічні науки, 13, 84-91. [Bezsmertniuk, T., Melniichuk, M. (2020). Uprovadzhennia zakordonnoho dosvidu rekreatsiinoho vykorystannia pryrodookhoronnykh terytorii v Ukraini. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Heohrafichni nauky, 13, 84–91.] https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2020-13-9
2. Бойчук, А., Кузик, А. & Сиса, Л. (2020). Антропогенний вплив на природні комплекси Карпатського національного природного парку. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Серія Географічні науки, 21, 86-93. [Boichuk, B., Kuzyk, A., Sysa, L. (2020). Antropohennyi vplyv na pryrodni kompleksy Karpatskoho natsionalnoho pryrodnoho parku. Visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti, 21, 86–93.] https://doi.org/10.32447/20784643.21.2020.10
3. Бондар, О., Шеченко, Р., Іваненко, І & Мовчан, М. (2024). Удосконалення менеджменту рекреаційного навантаження на території природоохоронного призначення в Україні. Екологічні науки, 2 (53), 215-223. [Bondar, O., Shevchenko, R., Ivanenko, I., Movchan, M. (2024). Udoskonalennia menedzhmentu rekreatsiinoho navantazhennia na terytorii pryrodookhoronnoho pryznachennia v Ukraini. Ekolohichni nauky, 2(53), 215–223.] https://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2024/2/32.pdf?utm_source
4. Данілова, О., Паламарюк, М. & Марчук, Г. (2025). Маркетинг екскурсійної діяльності в природоохоронних установах: інструменти, стратегії та тенденції розвитку. Проблеми системного підходу в економіці, 5(103), 120-127. [Danilova, O., Palamariuk, M., Marchuk, H. (2025). Marketynh ekskursiinoi diialnosti v pryrodookhoronnykh ustanovakh: instrumenty, stratehii ta tendentsii rozvytku. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, 5(103), 120–127.] https://doi.org/10.32782/2520-2200/2025-5-14
5. Міщенко, О. (2010). Нормативно-методичні аспекти оцінки рекреаційної місткості ландшафтних комплесків національних природних парків. Наукові записки, (1), 120-127. [Mishchenko, O. (2010). Normatyvno-metodychni aspekty otsinky rekreatsiinoi mistkosti landshaftnykh kompleksiv natsionalnykh pryrodnykh parkiv. Naukovi zapysky, 1, 120–127.] https://evnuir.vnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/31b924a6-ffe8-4934-821d-81516f8406f6/content
6. Орлов, О., Рагуліна, М. & Леневич, О. (2021). Оцінка впливу рекреаційного навантаження на ґрунти лісової стежки "Бучина" НПП "Сколівські Бескиди". Наук. зап. Держ. природознавч. музею., (37), 123-130. [Orlov, O., Rahulina, M., Lenevych, O. (2021). Otsinka vplyvu rekreatsiinoho navantazhennia na grunty lisovoi stezhky «Buchyna» NPP «Skolivski Beskydy». Naukovi zapysky Derzhavnoho pryrodoznavchoho muzeiu, 37, 123–130.] https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.123-130
7. Саковська, О. (2023). Вплив рекреаційної діяльності на розвиток туристичних дестинацій. Економіка та суспільство, (52), 120-127. [Sakovska, O. (2023). Vplyv rekreatsiinoi diialnosti na rozvytok turystychnykh destynatsii. Ekonomika ta suspilstvo, 52.] https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-9
8. Фоменко, Н. (2007) Рекреаційні ресурси та курортологія. К.: Центр навчальної літератури, 115-128. [Fomenko, N. (2007). Rekreatsiini resursy ta kurortolohiia. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.] https://tourlib.net/books_ukr/fomenko37.htm
9.Черчик, Л., & Міщенко, О. (2009) Методичні підходи до оцінки рекреаційного навантаження на природоохоронні територі. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки., (5), 212-216. [Cherchyk, L., Mishchenko, O. (2009). Metodychni pidkhody do otsinky rekreatsiinoho navantazhennia na pryrodookhoronni terytorii. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, 5, 212–216.] https://evnuir.vnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ec12ecd0-66f3-42c8-8aa6-9c593387348e/content
10. Buckley, R. (1990). Environmental impacts of recreation in parks and reserves. Perspectives іn Environmental Management, 243-258. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-76502-5_13?utm_source
11. Ghazvini, S.A.M. et al. (2020). Environmental concerns and attitudes of tourists towards national park uses and services. Journal of Outdoor Recreation and Tourism, (31), 358-370. https://doi.org/10.1016/j.jort.2020.100296
12. Heagney, E., Rose, J., Ardeshiri, A. & Kovac, M. et al. (2018). Optimising recreation services from protected areas – Understanding the role of natural values, built infrastructure and contextual factors. Ecosystem Services, 31(С), 358-370. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2017.10.007
13. Zeng, Y., Wang, L. & Zhong, L. (2025). The impact of protected area establishment on biodiversity via tourism pressure: a case study in Three-river-source National Park, China. Journal of Cleaner Production, (527). https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2025.146654
14. Офіційний сайт НПП «Вижницький». (Джерело)
15. Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України (Джерело)
16. Методичні рекомендації щодо визначення максимального рекреаційного навантаження природних комплексів і об’єктів у межах природно-заповідного фонду України за зонально-регіональним розподілом / Комарчук С. С., Шлапак В. П., Клестов М. Л. та ін. Київ: Державна служба заповідної справи Мінекоресурсів України, 2003. 43 с.
