Теоретичні аспекти комунікаційної взаємодії політичних інститутів та мас-медіа (на прикладі Республіки Болгарія)

Анотація

У статті визначено, що політичні інститути виступають невід’ємними елементами політичної системи суспільства, важливими суб’єктами політики та носіями політичного процесу, що впорядковують політичну організацію суспільства, забезпечуючи її стабільне та тривале функціонування. Зазначено, що основними науковими підходами до розуміння феномену політичної комунікації є позитивізм, біхевіоризм, структурний функціоналізм, інституціоналізм та звернено увагу на те, що у сучасному суспільстві мас-медіа виконують ряд функцій – комунікативну, інформаційну, ретрансляційну, завдяки реалізації яких впливають на всі сфери життєдіяльності суспільства та відіграють важливу роль у процесі взаємодії між владою та громадськістю.
Наголошено, що влада Республіки Болгарія скористалася історичним моментом, коли у співробітництві з нею були зацікавлені країни Європейського Союзу та змогла переконати болгарське суспільство в тому, що членство в ЄС є шляхом вирішення економічних проблем, що в подальшому сприятиме економічному добробуту держави. Відзначено, що важливу роль в євроінтеграційному процесі взаємодії владних інститутів та громадськості відіграли болгарські журналісти, які провели надзвичайно інтенсивну й важливу інформаційну кампанію, наслідком якої було 76 відсотків підтримки болгарським суспільством членства Республіки Болгарія в цій міжнародній організації. Досвід Республіки Болгарія свідчить, що ефективна робота мас-медіа є надзвичайно важливою для налагодження комунікативної взаємодії між інститутами влади та громадянського суспільства у відповідальний для країни момент. Однак, сучасне болгарське медіа-середовище є об’єктом інтенсивної критики через низьку якість медіа-продукту, залежність мас-медіа від олігархів та корупцію.