Теоретико-методологічні особливості європеїзації та неоінституціоналізму

Автор(и)

  • Руслана Клим Аспірантка кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Автор https://orcid.org/0000-0001-8305-3949

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2021.9.194-206

Ключові слова:

європеїзація, «зовнішня» європеїзація, Європейський Союз, неоінституціоналізм

Анотація

У статті автор наголошує, що однією із важливих передумов впровадження ефективної політики європейської інтеграції є розгляд теорій європеїзації та неоінституціоналізму. Досліджено сутність понять «європеїзація» та «неоінституціоналізм», розглянуто еволюцію теоретичних підходів до їх дослідження, проаналізовано напрями вивчення «зовнішньої» європеїзації. 

З’ясовано, що концепція європеїзації широко використовується в європейській науковій літературі для аналізу політичного і нормативного впливу Європейського Союзу на нові країни-члени ЄС та сусідні держави, а також фундаментальних механізмів європеїзації.

Визначено, що європеїзація – це зміни, трансформації, реформи, що відбуваються у всіх сферах життя під впливом процесів європейської інтеграції, які можна проаналізувати з позицій неоінституціоналізму.

Зазначено, що неоінституціоналізм постає в сучасній політичній науці не як протиставлення «старому» інституціоналізму, а як його розвиток, доповнений новими ідеями та пізнавальними можливостями. Ключове положення нового інституціоналізму визначається загальновживаним виразом – «інституції мають значення», а аналітичні пріоритети якого полягають у використання широкого комплексу міждисциплінарних підходів до аналізу норм, інститутів та процесів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Andrusiv V. V. 2006. Instytutsiinyi interes: vynyknennia ta stratehichne znachennia. Stratehichni priorytety, №1, S. 18-26.

Babukhina S. A., Savelieva T. P. 2020. Suchasni politychni doslidzhennia u konteksti neoinstytutsionalizmu: stratehii naukovykh rozvidok. Suchasne suspilstvo, №1 (20), S. 4-17.

Beyme K. 2008. Politychni teorii suchasnosti. Kyiv: Stylos, 395 s.

Kolodii A. 2010. Neoinstytutsionalizm ta yoho piznavalni mozhlyvosti v politychnykh doslidzhenniakh. Visnyk Lvivskoho un-tu. Ser.: filosofsko-politolohichni studii, S. 60-69.

Lendel M. O. 2012. Vplyv protsesiv yevropeizatsii na vdoskonalennia standartiv i praktyky upravlinnia u rehioni Tsentralnoi Yevropy. Stratehichni priorytety, №1, S. 37-42.

Mikhel D. O. 2011. Vyznachennia poniattia protsesu «ievropeizatsiia» ta yoho vplyv na suchasne suspilstvo. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Ser. Politolohiia, T. 162, Vyp. 150, S. 22-25.

Piters G. Gudin R., Klingemann H.-D. 1999. Politicheskie institutyi: vchera i segodnya. Politicheskaya nauka. Novyie napravleniya. Moskva: Veche, S. 218-231.

Prokopenko L., Rudik O., Bashtannyk V. 2010. Protses yevropeizatsii ta yoho osoblyvosti v postkomunistychnykh krainakh TsSIe: nauk. rozrobka. K.: NADU, 36s.

Stoiko O.M. 2016. Transformatsiia politychnykh instytutiv u suchasnykh perekhidnykh suspilstvakh. Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy, 416 s.

Diez T., Stetter S., Albert M. 2006. The European Union and Border Conflicts: The Transformative Power of Integration. International Organization, 60 (3), Р. 563-593.

Emerson M., Noutcheva G. 2004. Europeanisation as a Gravity Model of Democratisation. CEPS Working Documents, 214 р.

Featherstone K., Kazamias G. 2001. Introduction: Southern Europe and the Process of «Europeanization». Europeanization and the southern periphery. London: FRANK CASS PUBLISHERS, 25 p.

Gawrich A., Melnykovska I., Schweickert R. 2010. Neighbourhood Europeanization Through ENP: The Case of Ukraine. Journal of Common Market Studies, Vol.48, № 5, Р. 1209-1235.

Hall P.A., Taylor R.C. 1996. Political science and the three new institutionalisms. Political Studies, Vol. 44, № 12, Р. 936–957.

Kohler-Koch B. 1999. The evolution and transformation of European governance. The Transformation of Governance in the European Union. London: Routledge, Р. 14-36.

Ladrech R. 2001. Europeanization and Political Parties: towards a Framework for Analysis. Keele European Parties Research Unit (SPRU). Working Paper 7, 16 р.

March J. G., Olsen J. P. 1984.The New Institutionalism: Organizational Factors in Political Life. American Political Science Review, Vol. 78, № 37, Р. 734-749.

March J. G., Olsen J. P. 2005. «Elaborating the «new institutionalism», Working Paper. Centre for European Studies University of Oslo, March, № 11. http://www.unesco.amu.edu.pl/pdf/olsen2.pdf (accessed April, 06, 2021).

Radaelli Claudio M. 2000. Whither Europeanization? Concept Stretching and Substantive Change. European Integration online Papers (EIoP), Vol. 4, No. 8. https://ssrn.com/abstract=302761 (accessed October, 24, 2021).

Schimmelfennig F. 2012. Europeanization beyond Europe. Living Reviews in European Governance, №1 (7). http://europeangovernance. livingreviews.org/ Articles/lreg-2012-1/ (accessed October, 24, 2021).

Zolkina M. The Impact of Europeanization on Democratic Transformations: The Cases of Slovakia and Ukraine.:www.ivo.sk/buxus/docs//rozne/ The_Impact_of_Europeanization_on_Democratic_Transformations_Zolkina.pdf (accessed October, 24, 2021).

Завантаження


Переглядів анотації: 23

Опубліковано

2021-12-28

Як цитувати

Клим, Р. (2021). Теоретико-методологічні особливості європеїзації та неоінституціоналізму. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, 9, 194-206. https://doi.org/10.31861/mediaforum.2021.9.194-206