Генезис інституту президентства в Україні: специфічні особливості на етапі становлення

Анотація

У статті досліджується процес формування інституту президентства в Україні, який до сучасного етапу, в політологічному контексті, набув нових форм і продовжує перманентно трансформуватися. Саме така обставина підкреслює унікальність українського президентства та створює нові наукові виклики для ґрунтовного дослідження даної тематики.

В радянський період, тобто ще до прийняття Незалежності Україною, влада в країні була представлена таким чином, що функції глави держави виконував колегіальний орган – Президія Верховної Ради. Так, згідно статті 2 Конституції УРСР 1978 року вся влада в Україні належить народу і саме він її здійснює через Ради народних депутатів. Тобто народ делегував своє право на управління державою Радам, які мали вигляд єдиної системи представництва, де ради нижчого рівня підпорядковувались радам вищого рівня. У свою чергу всі органи державної влади були підконтрольними та підзвітними Радам. Виходячи з аналізу функціонування тогочасної політичної системи можна стверджувати, що даний політичний організм був закритим та виключав наявність інституту президента.  

Особливого значення має те, що практика впровадження такого нововведення, як  інститут президентства почала швидко поширюватись серед числа союзних республік ще до моменту їхнього виходу зі складу СРСР.  Дослідники сходяться на думці, що причиною такого перебігу стала політична слабкість М. Горбачова, якому варто було наполягти на існуванні єдиного президента, авторитет якого мав поширюватись на весь Радянський Союз.

Додатковим інструментом для повноцінного введення в дію інституту президента було й вилучення статті 6 з текстів Конституцій, яка передбачала керуючу роль КПРС у суспільстві. В подальшому почали розвиватись ідеї того як створити ідеальну модель президентства – яким мало бути конституційне закріплення президента, в якому обсязі повноважень мав існувати даний інститут, яким мав би виглядати контроль за діяльністю президента та ін.

Таким чином, перша спроба запровадження президентства ще в Радянському Союзі стала прецедентом для інших республік, серед яких була і Україна.

Ми схильні стверджувати, що введення в Україні, в липні 1991 року, інституту президентства стало важливим етапом у становленні та розвитку української державності. Це було першим кроком у створенні сучасної політичної системи, яка дозволила українському народові мати свого обраного лідера, а політичним інститутам ефективніше реалізовувати державну політику.