Медіа як актор процесу примирення: роль паризької «Культури» у налагодженні українсько-польських відносин
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2024.14.370-382Ключові слова:
примирення, мир, медіа, українсько-польські відносиниАнотація
У статті досліджується роль еміграційного часопису «Культура» Єжи Ґедройця у процесі нормалізації українсько-польських відносин після Другої світової війни в контексті міжнаціонального примирення в Європі. Часопис, що зʼявився у 1947 році і виходив аж до 2000 року, став платформою для інтелектуального діалогу, культурного обміну та пошуку шляхів примирення між українцями та поляками.
Автор враховує значення медіа в процесі примирення, вказуючи на їх роль як акторів та методів примирення на середньому рівні. У аналізі ролі «Культури» як актора процесу примирення зазначається, що ЗМІ відіграють ключову роль у впливі на суспільство та можуть бути ефективним інструментом миробудівництва.
Результати дослідження свідчать, що еміграційний часопис став каталізатором процесу примирення між українцями та поляками, сприяючи подоланню стереотипів та досягненню взаєморозуміння. Висновки статті підкреслюють важливість ЗМІ у подоланні конфліктів та побудові мирного світу. Спадщина «Культури» слугує корисним джерелом для аналізу ролі медіа у процесі примирення та допомагає зрозуміти силу діалогу та громадянської активності у подоланні розколу між націями та суспільствами.
Завантажити
Посилання
1. Berdykhovska, Bogumila, uporiad., 2005. Prostir svobody. Ukraina na shpaltakh paryzkoi «Kultury», per. z pol. K.: Krytyka.
2. Genyk, Mykola. 2010-2011. Rol «Deklaratsii v ukrainskii spravi» 1977 roku v dosiahnenni polsko-ukrainskoho prymyrennia. Ukraina-Polshcha: istorychna spadshchyna i suspilna svidomist 3-4: 212-221.
3. Genyk, Mykola. 2013. «Problema ukrainskoi derzhavnosti u politychnykh kontseptsiiakh polskoi emihratsii». Slovianskyi visnyk. Seriia: Istorychni ta politychni nauky 15: 82-86.
4. Lodyn, Pavlo. 2015. «Politychnyi kontekst «spravy Oberlendera»: sut protsesu ta vstanovlennia istorychnoi pravdy na storinkakh «Kultury». Osobystist, suspilstvo, polityka: Mater. III Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Ch.2. Liublin: WSEI: 119-121.
5. Lodyn, Pavlo. 2017. «Spivpratsia Bohdana Osadchuka z paryzkoiu «Kulturoiu». Prykarpatskyi visnyk NTSh 5-6 (41-42): 126-137.
6. Lodyn, Pavlo. 2018. «Vid Ryhy do Yalty: rozviazannia problemy ukrainsko-polskoho kordonu v publitsystytsi chasopysu «Kultura». Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Politolohiia 12: 221-227.
7. Morozova, O. 2016. «Ideia nezalezhnoi Ukrainy v diialnosti Yezhy Hedroitsia». Naukovi pratsi. Istoriia 262 (274): 75-79.
8. Osadchuk, Bohdan. 2006. Yezhy Hedroits i «zminena svidomist». Ukraina Moloda 218. Polonia (dodatok). 23 lystopada. http://www.umoloda.kiev.ua/number/804/327/29272.
9. Pasova, Tetiana. 2013. «Osoblyvosti redaktsiinoi polityky polskoho zhurnalu «Kultura» stosovno ukrainsko-polskoho vzaiemoporozuminnia». Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky 51: 175-178.
10. Pasova, Tetiana. 2013. «Ukrainski korespondenty zhurnalu «Kultura» u konteksti publitsystychnoi dyskusii z pryvodu porozuminnia ukrainskoho ta polskoho narodiv». Osvita rehionu: Politolohiia, psykholohiia, komunikatsii 1. https://social-science.uu.edu.ua/article/1017.
11. Potichnyi, Petro. 1990. «Zustrich ukrainskykh i polskykh parlamentariv». Suchasnist 9: 125-127.
12. Strilchuk, Liudmyla. 2022. «Paryzka «Kultura» 1950–1980-kh rr.: pro ukrainske pytannia v konteksti yevropeiskoi polityky». Litopys Volyni 27: 165-168. DOI https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.27.
13. Berdychowska, Bogumiła, wyb., oprac. i posł. 2016. Zamiłowanie do spraw beznadziejnych. Ukraina w «Kulturze» 1947-2000. Paryż-Kraków: Instytut Literacki - Instytut Książki.
14. Berdychowska, Bogumiła. 2008. «Rola «Suczasnosti» i «Kultury» (paryskiej) w dialogu polsko-ukraińskim». Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze 25-26: 136-145.
15. Bratic, V., Schirch, L. 2007. Why and when to use the media for conflict prevention and peacebuilding. Global Partnership for the Prevention of Armed Conflict. https://www.sfcg.org/articles/media_for_conflict_prevention.pdf.
16. Brounéus, K. 2003. Reconciliation – Theory and Practice for Development Cooperation. Stockholm: The Swedish International Development Cooperation Agency.
17. Deklaracja w ukraińskiej sprawie. 1977. Kultura 5 (356): 66-67.
18. Genyk, Mykoła. 2014. «Ukraińska recepcja «Kultury». W: Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroycia i środowiska paryskiej «Kultury», M. Semczyszyn, M. Zajączkowski red. Warszawa, Lublin, Szczecin: 164-184.
19. Giedroyc, Jerzy. 1990. «Apel do uczenstników konferencji polsko-ukrainskiej». Kultura 6 (513): 38-40.
20. Hofman, Iwona. 2002. «Kroniki emigracyjne paryskiej «Kultury»: rekonesans badawczy». Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio K, Politologia 9: 87-99.
21. Hofman, Iwona. 2012. «Koncepcja wschodnia paryskiej «Kultury» po transformacji ustrojowej w Europie Wschodniej». Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej 10 (1): 9-23.
22. Hofman, Iwona. 2021. «Kultura w programach Jerzego Giedroycia». Roczniki Nauk Społecznych 1: 11-29.
23. Hofman, Iwona. 2021. «Research Directions of Jerzy Giedroyc’s Legacy – Interdisciplinary Perspective». Res Historica 52: 587-605.
24. Idris, I. 2020. Media/communications for peacebuilding/social cohesion/changing prevailing narratives on conflict. K4D Helpdesk Report 781. Brighton, UK: Institute of Development Studies.
25. Osadczuk, Bohdan. 1990. Zbliżenie polsko–ukraińskie. Kultura 6 (513): 37-38.
26. Portnow, Andrii. 2023. Polska i Ukraina: wspólna historia, asymetryczna pamięć. Berlin – Warszawa: Polska Akademia Nauk.
27. Semczyszyn, M., Zajączkowski, M., red. 2014. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroycia i środowiska paryskiej «Kultury». Warszawa, Lublin, Szczecin: Instytut Pamięci Narodowej.
