Популізм як загроза повоєнного відновлення України
DOI:
https://doi.org/10.31861/mediaforum.2023.13.111-124Ключові слова:
популізм, партії, еліти, трансформації, політична культура, авторитаризм, війнаАнотація
У статті зроблена спроба аналізу виникнення та становлення популізму в Україні. Досліджується роль лідерів політичних партій у політичній трансформації Україні, що дозволяє зрозуміти суспільні трансформації, спричинені популізмом: популістські партії особливо схильні до внутрішнього авторитаризму, часто покладаючись на харизматичного лідера в стилі сильної людини. Зазначається, що політична культура еліти має значення та формує політичні інститути, і ці політичні інститути впливають як на процес консолідації суспільства, так і на тип політичного режиму загалом. Наголошується, що для функціонування демократії необхідні численні елітні групи. Розглядається вплив засобів масової інформації на результати формування громадської думки та всенародне голосування. Підкреслюється здатність популістів переходити до персоналістського авторитарного правління, а цей процес значно прискорюється під час довготривалої кризи, тим більше війни. Зазначається, що однією з ознак наростаючого авторитаризму є зменшення прав та впливу регіонів та регіональної політичної еліти.
В статті робиться висновок, що після перемоги на правлячий клас та політичну еліту України очікують насамперед два ризики: перший – цілком вірогідно можна очікувати подальшого зниження рівня довіри українців не лише до Верховної Ради, але й до вищого політичного керівництва країни. А другий – вірогідним є розколи всередині правлячої еліти, що зазвичай є одним із головних факторів розпаду персоналістського або авторитарного режиму. Констатується, що після війни опозиційні настрої в Україні суттєво зростуть, а опозиційне середовище буде сприятливим для того, щоб його представники спробували позмагатися за владу. Цілком вірогідно, що після закінчення війни на арену вийдуть інші еліти, інші лідери. Враховуючи це, владі необхідно налаштовуватись на непростий компроміс з громадянським суспільством, вітчизняним бізнесом та закордонними партнерами.
Завантажити
Посилання
Vyklyky dlia svobody slova ta zhurnalistiv v umovakh viiny: sotsiolohichne doslidzhennia / P. Bondarenko, T. Pechonchyk, A. Sukharyna, V. Yavorskyi; Tsentr prav liudyny ZMINA. – Kyiv, 2023. – 56 s. URL: https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2023/05/freedomofspeechandjournalistsatwar_socialresearchua_web.pdf
Monitorynh roboty Verkhovno Rady IKh sklykannia za 6 sesiiu. 2022. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/Monitoring_2022_my.pdf
Nokaut telebachenniu: yak sotsialni merezhi utrymuiut pershist v postachanni novyn ukraintsiam. 16 serpnia 2023. URL: https://oporaua.org/polit_ad/nokaut-telebachennyu-yak-social-ni-merezhi-utrimuyut-pershist-v-postachanni-novin-ukrayincyam-24852
Pro vidznachennia derzhavnymy nahorodamy Ukrainy z nahody Dnia Nezalezhnosti Ukrainy. Ukaz Prezydenta Ukrainy №593/2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5932022-43681
Rezoliutsiia Yevropeiskoho parlamentu vid 15 chervnia 2023 roku shchodo staloi rekonstruktsii ta intehratsii Ukrainy do yevroatlantychnoi spilnoty (2023/2739(RSP)). Chetver, 15 chervnia 2023 r. – Strasburh. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2023-0247_EN.html
Ukraina 2.0: kudy rukhaietsia ukrainska opozytsiia ta khto yii ocholyt? 19 lystopada 2022. URL: https://mind.ua/publications/20249671-ukrayina-2-0-kudi-ruhaetsya-ukrayinska-opoziciya-ta-hto-yiyi-ocholit
Khto ti vybortsi, yaki obraly Zelenskoho ta holosuvaly za Poroshenka – sotsiolohy daly kharakterystyky elektoratam obokh kandydativ. Fond «Demokratychni initsiatyvy» im. Ilka Kucheriva 7 travnia, 2019. URL: https://dif.org.ua/article/khto-ti-vibortsi-yaki-obrali-zelenskogo-ta-golosuvali-za-poroshenka-sotsiologi-dali-kharakteristiki-elektoratam-obokh-kandida
Benavides J. C. G. The Impact of elite political culture and political institutions on democratic consolidation in Latin America: a comparative study of Colombia and Venezuela. Bogotá, 2013 URL: https://alacip.org/cong13/834-benavides-7c.pdf
Durante R., Pinotti P., Tesei A. The Political Legacy of Entertainment TV. American Economic Review 2019, 109(7). URL: https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/aer.20150958
Howell W., Kriner D. Political Elites and Public Support for War. March 22, 2007. URL: https://faculty.wcas.northwestern.edu/jnd260/cab/CAB2007%20-%20Howell.pdf
Newson A., Trebbi F. Authoritarian elites. URL: https://www.nber.org /system/files/working_papers/w24966/w24966.pdf
Gerlich, M. (2021) How Elite Configurations Explain Shifts from Democracy to Authoritarian or Totalitarian Regimes: Turkey as a Case Study. Open Journal of Political Science, 11. URL: https://www.scirp.org/journal /paperinformation .aspx?paperid=108500
Margarucci І. Guerra y surgimiento del Estado oligárquico en América Latina. Releyendo a Fernando López-Alves y Miguel Ángel Centeno a partir de las consecuencias políticas de la Guerra del Pacífico (1879-1883) en Bolivia y Perú. URL: https://www.redalyc.org/journal/4964/496461433001/
Pakulski J. Populism and political elites. URL: https://fileview.fwdcdn.com/?url=https://mail.ukr.net/api/public/file_view/list%3Ftoken%3DyZ00e3g__yqRQ1MZOrETQg6ogltfscB8uA10adZrlrXmtoMtbNKhjF9HiJFfXoCFlyvs_a3omxyl2uSocvznpOmQsflEP4J42V2qtLCMhWQ:TUvwr5kBbloL86bl%26r%3D1695043176463&default_mode=view&lang=uk#start=3
Yesilkagit K., Christensen J. Political and administrative elites under authoritarian rule: Elite transformations and economic policymaking in Italy and Germany during the Interbellum. URL: https://www.ippapublicpolicy .org/file/paper/629eed81214fd.pdf