Постбіполярна структура міжнародної системи

Автор(и)

  • Андрій Суботін кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.31861/mediaforum.2019.7.155-174

Ключові слова:

зовнішня політика США, монополярність, біполярність, гегемонія, світовий устрій, міжнародна система

Анотація

Випадковість та невизначеність процесів у сучасному монополярному світі позначена зростаючою ентропією його подальшого розвитку. Це ствердження ґрунтується на двох припущеннях. По-перше, відносні переваги у силовому потенціалі в умовах монополярності не трансформуються безпосереднє, як це відбувалося у попередніх історичних епохах, в домінування над іншими державами. По-друге, системні умови являють собою чинник, що обмежує свободу дії міжнародних акторів, залежно від балансу надбань та втрат, який супроводжує кожну конкретну дію держави на міжнародній арені. На відміну попередніх багатополярних та біполярних систем, сучасна монополярна система здійснює вельми слабкий системний вплив на домінуючу державу, так само як й на спільноту інших міжнародних акторів. Таким чином, поняття полярності міжнародної системи втратила на сьогодні свою релевантність. В сучасних умовах системні процеси, а не структурні характеристики системи, найкращим чином пояснюють динаміку процесів в міжнародній політиці, яка підкоряється глобальної тенденції до зростання ентропії. У підсумку, автор пропонує два можливих шляхів трансформації монополярності у більш збалансовану міжнародну систему: один є близький до класичної системи балансу сил в традиціях політичного реалізму; інший спрямований на відтворення балансу за допомогою зростаючої ентропії. Сучасний момент монополярності структури міжнародної системи може бути продовжений, якщо найбільш потужна держава сучасного світу, - Сполучені Штати Америки, - пристосується до умов постбіполярного світу та буде використовувати у власних інтересах політичний вплив чисельних недержавних міжнародних акторів, які, з часом, все більше і більше будуть відігравати провідну роль у формуванні політичного порядку денного світового глобального
процесу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Chase-Dunn Ch., Hall Th. (1997) Rise and Demise: Comparing World-Systems. Boulder: Westview Press.

Deutsch, K. (1988) The Analysis of International Relations. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.

Fukuyama F. (1992) The End of History and the Last Man. New York: Free Press.

Geller D., Singer D. (1998) Nations at War : A Scientific Study of International Conflict. Cambridge NY: Cambridge University Press.

Gilpin, R. (1996) ‘Economic Evolution of National Systems’, International Studies Quarterly 3: 410-435.

Hoffmann S.(1998) World Disorders: Troubled Peace in the Post-Cold War Era. New York: Rowman & Littlefield.

Holsti K. (1991) Peace and War: Armed Conflict and International Order 1648-1989. Cambridge: Cambridge University Press.

Jervis R. (2017) Perception and Misperception in International Politics. Princeton, New Jersey Princeton University Press.

Kaplan M. (1975) System and Process in International Politics. Huntington, NY, R. E. Krieger Publishing Co.

Kenneth W. (2000) ‘Globalization and American Power’, The National Interest 59: 46-56.

Knowledge, Power, and International Policy Coordination (1997), Peter M. Haas (ed.) Columbia, S.C. : University of South Carolina Press.

Krauthammer Ch. (1991) ‘The Unipolar Moment’, Foreign Affairs 1: 23-33.

Lasswell H. (2005) The Future of Political Science. New Brunswick, NJ: Aldine Transaction.

Modelski G. (2005) ‘Long-Term Trends in World Politics’, Journal of World-System Research 2: 195-208.

Nye J. (1992) ‘What New World Order?’ Foreign Affairs 2: 85-97.

Olson M. (1982) The Rise and Decline of Nations: Economic Growth, Stagflation, and Social Rigidity. New Heaven: Yale University Press.

Rosecrance R. (1977) Action and Reaction in World Politics: International Systems in Perspective. Westport, Connecticut: Greenwood Press.

Rosenau J. (1990) Turbulence in World Politics: A Theory of Change and Continuity. Princeton: Princeton University Press.

Starr H. (1991) ‘The Institutional Maintenance of Twenty-First Century World Order’, in Charles W. Kegley and Eugene Wittkopf (ed.) The Global Agenda: Issues and Perspectives, New York: McGraw-Hill.

Waltz K. (1979) Theory of International Politics. Boston: McGraw-Hill.

Завантаження


Переглядів анотації: 16

Опубліковано

2019-12-23

Як цитувати