ІМЕННИКИ, ПРИКМЕТНИКИ ТА ДІЄСЛОВА У СКЛАДІ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТІВ: СЕМАНТИЧНІ ТА СПОЛУЧУВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТ
DOI:
https://doi.org/10.31861/gph2021.831-832.198-218Ключові слова:
іменні композити, лексико-семантичні підкласи іменників, прикметників та дієслів, широта/селективність сполучуваності, стабільні зв’язкиАнотація
На матеріалі трьох функціональних стилів (художнього, наукового та публіцистичного) досліджено семантичні характеристики іменників, прикметників та дієслів у складі німецьких детермінативних композитів, утворених за моделями “іменник + іменник”, “прикметник + іменник”, “дієслово + іменник”. У ході аналізу визначено їх лексико- семантичні підкласи: 34 ЛСП іменників, 14 ЛСП прикметників та 19 ЛСП дієслів, на основі яких здійснено подальший аналіз сполучуваності компонентів складних слів. За допомогою традиційних методів (аналіз за безпосередніми складниками, трансформаційний аналіз, метод моделювання та аналіз компонентів або сем), а також квантитативних (критерію хі-квадрат та коефіцієнта спряженості К) проаналізовано деякі особливості сполучуваності та визначено її основні характеристики: широта сполучуваності, яка показує кількість фактично зафіксованих моделей до теоретично очікуваних, її інтенсивність – визначається за допомогою коефіцієнта К і показує силу зв’язку між компонентами, а також кількість стабільних зв’язків.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що найбільшою широтою сполучуваності (0,8) характеризується модель “іменник + іменник”, яка таким чином демонструє високу активність та популярність композитів такого типу у більшості ЛСП. Стабільні зв’язки між компонентами зафіксовані в усіх досліджуваних моделях, однак різниться як їхня кількість, так і інтенсивність: найбільше стандартних зв’язків у конструкції “іменник + іменник” (14 % від загальної кількості зафіксованих моделей), найсильніші зв’язки (К=0,27) у ЛСП іменників “Рослини” + ЛСП іменників “Рослини” та ЛСП прикметників “Належність” + ЛСП іменників “Держава, її атрибути”. Під час нашої розвідки було виявлено ще одну особливість поєднання компонентів складних слів, а саме семантичну ідентичність або конгруентність компонентів, коли в одній моделі поєднуються одиниці тієї ж ЛСП або між ними спостерігається узгодженість.